ДВІСТІ ОДИНАДЦЯТИЙ СНІП РУБАЇВ
349
О, гори! –
Таїни одвічні сторожі.
Ви стоїте віки на зоряній межі.
Скажіть: «Хто
зрікся матері, того карають сни
І обвивають
серце крижані вужі?»
350
Хто скаже
правду, чи одвічні ми?
Чи ми із
Всесвіту, чи з райської тюрми,
Де Бог утримував там Єву
і Адама?
Чи від
бджолиних сот і від хурми?
Немає коментарів:
Дописати коментар