Володимир ГОНЧАРЕНКО НЕ ГЕНДЛЮВАВ, НЕ ПРОПИВАВ ЖИТТЯ, А ТАК ХОТІЛОСЬ ЖИТИ ДОПУТЯ.

Володимир ГОНЧАРЕНКО
НЕ ГЕНДЛЮВАВ, НЕ ПРОПИВАВ ЖИТТЯ,
А ТАК ХОТІЛОСЬ ЖИТИ ДОПУТЯ.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЩО ГАРНОГО Я ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗРОБИВ, ЩО НАСПІВАВ ПІСЕНЬ ДЛЯ ВАС ЧИМАЛО?

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЩО ГАРНОГО Я ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗРОБИВ,
ЩО НАСПІВАВ ПІСЕНЬ ДЛЯ ВАС ЧИМАЛО?

Володимир ГОНЧАРЕНКО Я ГАРАНТУЮ ВАМ, ЩО СЛОВО НЕ ПОМРЕ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Я ГАРАНТУЮ ВАМ, ЩО СЛОВО НЕ ПОМРЕ!

98

Не так воно в житті, як хочеться тобі.

Той щастя відчува, хто вічно в боротьбі.

Повторюєм батьків  ми прикрі помилки.

Та вічно каємось, що прожили в ганьбі.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Я ГЕНІЙ, ЩО БІЛЬШЕ ВАМ СКАЗАТЬ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО 
Я ГЕНІЙ, ЩО БІЛЬШЕ ВАМ СКАЗАТЬ!

97

Ми бродим у пітьмі, незнаючи дороги.

Об валуни гірські пообдирали ноги.

Чому нерівний шлях з дитинства обираєм?

Бо ми не слухаєм батьків перестороги.

Володимир ГОНЧАРЕНКО СЛОВА - МЕТАЛУ ДЗВІН 96

Володимир ГОНЧАРЕНКО
СЛОВА - МЕТАЛУ ДЗВІН

96

Якби діти уроки батьківські взяли,

Як свій край вберегти від ганьби і хули?

Якби ми справедливі дороги долали,

То давно б уже люди щасливо жили.

Володимир ГОНЧАРЕНКО МЕНЕ ПІЗНАЄТЕ В СЛОВАХ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
МЕНЕ ПІЗНАЄТЕ В СЛОВАХ

95

Навіщо війни затівають  люди?

Бо зрадництво у них ще від Іуди.

Той іншого задавить за копійку.

Не тільки в нас, а так воно повсюди.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Я ВАМ ДАРУЮ СВОЮ ЛЮБОВ 94

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Я ВАМ ДАРУЮ СВОЮ ЛЮБОВ

94

Ми так  до раю й не змогли дійти:

Мільйони гинули на стежці до мети.

І ще кістками  нашу землю встелять, –

Чи ж на тім світі рай придбаєш ти?

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЗОЛОТОУСТІ СЛОВА МОЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЗОЛОТОУСТІ СЛОВА МОЇ

93

Хтось чуже поцупить вправно вміє, –

Та не про це однак мої жалі.

Бо наших дум ніхто украсти не посміє

Й палку любов до рідної землі?

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЦЕ МОЇ ПОЕТИЧНІ СЛОВА

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЦЕ МОЇ ПОЕТИЧНІ СЛОВА

91

Скільки друзів моїх вже померло давно.

Що поробиш, як іншого нам не дано?

Тільки сонце зійшло, а вже й вечір надходить.

Чесно вік доживать дав нам Бог все одно.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ТІЛЬКИ МОЯ ПОЕЗІЯ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ТІЛЬКИ МОЯ ПОЕЗІЯ

90

Бог чує наші  думи і слова, –

У щасті й гніві сказані бува.

Він дав життя нам за своїм законом,

Щоб добрі говорили ми слова.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ 90

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ

90

Бог чує наші  думи і слова, –

У щасті й гніві сказані бува.

Він дав життя нам за своїм законом,

Щоб не боліла в тебе голова.

Володимир ГОНЧАРЕНКО 2015 рік – рік Василя Симоненка НЕ ОБМОВТЕ ЙОГО НІ СЛОВОМ В. Симоненкові присвячується

Володимир ГОНЧАРЕНКО

2015 рік – рік Василя Симоненка

НЕ ОБМОВТЕ ЙОГО НІ СЛОВОМ

В. Симоненкові присвячується

Він жив і ходив, як усі на світі

І духовно наснажував наше життя.

Ходили й покручі, в маски одіті,

Що продавали найкращі людські почуття.

На варті правди, на варті слова,

Стояв Симоненко з Шевченком поруч.

І їхня правда завжди в бій готова

За кожний наший життєвий порух.

Хтось на схід дивиться аби заграбастать, 
Добавить слави до власної пихи. 
Читаємо Шевченка й Симоненка аби у рабство 
Не потрапить, жуючи бутерброди в закутках тихо.

Встань і вчитайся „мій вічний народе”,

Я правду слів їх в боях відстою.

Я вірю, що виборем правду й свободу,

Якщо слово їхнє візьмемо за зброю.

Піднімайте прапори високо над мурами,

Знищуйте підлість на кожному кроці.

Народ мій житиме вічно і мудро,

Бо правда завжди на нашому боці.

Україна в боях вікових стала державою.

Слава землі нашій і слава народу!

Народ мій житиме з вічною славою.

На перекір усякій нечисті і всякому зброду.

В. Гончаренко

26 січня 2015 року

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ ВСЕСВІТУ 1711

Володимир ГОНЧАРЕНКО
 РУБАЇ ВСЕСВІТУ

1711

Висвердлює розум у Всесвіту Чорну диру,

Шукаючи Бога, ми всі світи перерили.

Але де він, щоб дорогу проклав добру,

Щоб ніколи люди у болото зла не вступили?

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЧАС СКОРБОТИ, КОЛИ НЕМАЄ РОБОТИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЧАС СКОРБОТИ, КОЛИ НЕМАЄ РОБОТИ

Мойого сонця час тривожно добігає,

За грань віків ступа уже моя нога.

Ідем туди, де світ назвемо Божим раєм,

Де смерті мить життя перемага.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЯКЩО ЖИТИ ПОГАНО ЇДЬ НА СЕЛО, ГАННО! 88

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЯКЩО ЖИТИ ПОГАНО ЇДЬ НА СЕЛО, ГАННО!

88

Ховалось сонце в полум”ї заграв,

Я день при дні за цим   спостерігав.

І колесо життя моє за ним котилось.

Ось  так і я спочину серед трав.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ГЕНІЇ ВІД БОГА, А НЕУКИ, ВІД ЧОГО? 87

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ГЕНІЇ ВІД БОГА, А НЕУКИ, ВІД ЧОГО?

87

Те, що створено Богом, – чи ж нам розв’язать?

Пісню рідних полів зобов’язані ми доспівать.

Бо кому, як не нам, Бог послав таємниці буття,

Які так намагаємось ми у своєму житті розгадать?

олодимир ГОНЧАРЕНКО ГЕНІЇ НЕ РОДЯТЬСЯ, А ЖИТТЯМ РОБЛЯТЬСЯ 86

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ГЕНІЇ НЕ  РОДЯТЬСЯ, А ЖИТТЯМ РОБЛЯТЬСЯ

86

Не сумуй, що пройшли, ніби ранки, роки.

Так проходять у людства епохи й віки.

Наша мудрість коли б готувала вино молоде,

То, напевне, вціліли б і совість, і наші боки.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ГЕНІЙ РУБАЇВ 85

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ГЕНІЙ РУБАЇВ

85

Друзі є, й вороги. Та різниця між ними яка?

В того стежка вузенька, а в іншого дуже стрімка.

Хто від смерті тебе в лиховісні години спасає,

Того в друзі бери і не буде тоді твоя доля,

як перець, гірка.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ 84

Ї
Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ

84

Є такі, – не працюють, а їм ще й   везе. 
В того піт із чола – сухарі лиш грезе. 
Але знайте, що Бог нам достатньо відміря – 
Скільки  кожен із нас до кінця довезе.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ 83

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ

83

Хто нечесно живе, може, й легше прожить,

Ніби вкрадена в  Бога щаслива та мить.

Та даремно. Від Бога брехні не втаїти, –

Тож правдиво на світі потрібно нам жить!

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ 82

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ

82

Навіть тих, хто не вірить, обманить життя,

Дружбі зрадженій – більше нема вороття.

Схожий ворог на друга, а як розпізнати,

Де зрадливі, де чесні людські почуття?

Володимир Гончаренко Рубаї 81

Володимир Гончаренко
Рубаї

81

Я не знаю дороги, які ще пройти,

Щоб торкнутися взавтра своєї мети.

Друзів наших не мучать дитячі печалі,

А я мучусь, як  правді людській помогти.

Володимир Гончаренко РУБАЇ 80

Володимир Гончаренко
РУБАЇ

80

Навіть вірне кохання проходить, як дим.

Ти не вір своїм друзям – не будеш смішним.

Та лови своє щастя в таємнії сіті,

Доки ти молодий ще на білому світі.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ІДЕЇ СТАЛІНА ЖИВУТЬ І ПЕРЕМАГАЮТЬ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ІДЕЇ СТАЛІНА ЖИВУТЬ І ПЕРЕМАГАЮТЬ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО СТАЛІН ОЖИВАЄ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
СТАЛІН ОЖИВАЄ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО СТАЛІН ОЖИВАЄ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
СТАЛІН ОЖИВАЄ!
ВИ ЧУЛИ, ЩО РОЗРОБЛЯЄТЬСЯ КОНЦЕПЦІЯ СТАЛІНА! ЦЕ НАЙПРОГРЕСИВНІША З СВІТОВИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ! ПОСПІШАЙТЕ ОЗНАЙОМИТИСЯ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО ВИ ЧУЛИ?

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ВИ ЧУЛИ, ЩО РОЗРОБЛЯЄТЬСЯ КОНЦЕПЦІЯ СТАЛІНА! ЦЕ НАЙПРОГРЕСИВНІША З СВІТОВИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ! ПОСПІШАЙТЕ ОЗНАЙОМИТИСЯ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО ВИ ЧУЛИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ВИ ЧУЛИ, ЩО РОЗРОБЛЯЄТЬСЯ КОНЦЕПЦІЯ СТАЛІНА! ЦЕ НАЙПРОГРЕСИВНІША З СВІТОВИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО ПОЕЗІЯ ВІД ДУШІ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПОЕЗІЯ ВІД ДУШІ

79

Що раніше знайшов – обдурило тебе,

І кохання щемке – обдурило тебе.

Горизонт, мов примара, від тебе втікає.

Тільки небо не зрадить тебе голубе.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ПОЕЗІЯ СВІТЛОЇ ДУШІ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПОЕЗІЯ СВІТЛОЇ ДУШІ

78

Килим в рай нам ніколи ніхто не простелить.

Смерть усіх нас в могили холодні поселить.

Тож радій, що живеш і не ремствуй  даремно –

Доля нас береже і слідкує недремно.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЧИТАЙТЕ НАЙСВІТЛІШУ МОЮ ПОЕЗІЮ, ВОНА ПРИНОСИТЬ ЛЮДЯМ ЩАСТЯ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЧИТАЙТЕ НАЙСВІТЛІШУ МОЮ ПОЕЗІЮ, ВОНА ПРИНОСИТЬ ЛЮДЯМ ЩАСТЯ!

77

Чим раділи сьогодні, те взавтра пройде

І ніхто твого сліду уже не знайде.

А, можливо, ніхто і шукати не буде,–

Твоя праця, як дим на вітрах, пропаде.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ МОЇ, А НЕ ЧИЇСЬ! ЧИТАЙТЕ, ВОНИ НЕ ЗАРАЗНІ! 76

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ МОЇ, А НЕ ЧИЇСЬ! ЧИТАЙТЕ, ВОНИ НЕ ЗАРАЗНІ!

76

Не сумуй– нас розсудить кістлява з косою

І ніхто не піде добровільно з тобою.

Не привабить їх чесності повна валіза.

Їх привабить лиш те, де багатство горою.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ МОЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ МОЇ

75

Справ твоїх на Землі залишилась гора,

Та у мандри далекі збиратись пора.

Чим радів, – все розтрощать і діти, й  онуки,

Скільки б ти не надбав на цім світі добра.

Володимир ГОНЧАРЕНКО НАЙНОВІШІ РУБАЇ МОЇ! 74

Володимир ГОНЧАРЕНКО
НАЙНОВІШІ РУБАЇ МОЇ!

74

Досвід ти, як алмаз, у житті цім  придбав.

Та забудеться він серед грищ і забав.

Знову будуть страждать, проклинати і плакать.

Хоч той досвід безцінний ти їм передав.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ 73

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ

73

Справи наші забуті у плині життя.

Нагадати прийшли б,– так нема ж вороття.

Міцно двері зачиняться в рай, а чи в пекло.

Отаке невеселе в людини буття.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ 72

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ

72

Знаю я – на той світ ми підемо з могил

І заплаче за нами сумний небосхил.

Низько голови схилять і рідні, і друзі.

Та назад повернутись не вистачить сил.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ

71

Чи багато нам щастя судилося мати?

Хто підкаже, як довше його протримати?

Веселіше дивись на життя і негоди.

І тоді ти не будеш так гірко страждати.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЙТЕ РУБАЇ, ЯК МУДРИХ СЛІВ ЦУКЕРКИ 69

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЙТЕ РУБАЇ, ЯК МУДРИХ СЛІВ ЦУКЕРКИ

69

Хтось запитає, чи прекрасним буде,

Якщо у рай потраплять наші люди?

Там наші генії і мудрі всі пророки?

Нам залишилися одні лиш пересуди.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЧИ НАВЧИЛИСЯ ВИ ЧИТАТИ МОЇ РУБАЇ?

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЧИ НАВЧИЛИСЯ ВИ ЧИТАТИ МОЇ РУБАЇ?
ЗАГЛЯНЬТЕ У НИХ, ЯК У ОЧІ ПРАВДИВІ СВОЇ.
ВІДЗЕРКАЛЮЙТЕ ДУШУ У НИХ,
ЯК У ВОДАХ ДЖЕРЕЛЬНИХ
І НЕ ЗНИЩАТЬ НІЯКІ ВАС ЗЛІ ХОЛУЇ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЩЕ РАЗ РУБНУ ПОЕЗІЮ НЕ ОДНУ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЩЕ РАЗ РУБНУ ПОЕЗІЮ НЕ ОДНУ!

68

Кожна релігія  мудрість несе і добро. 
Тим лиш ганьба, хто посіє неправду і  зло. 
З віковічних джерел свою мудрість черпаєм, 
Щоб краще пізнати, що в світі минулім було.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЛЮБІТЬ ВИ МІЙ РУБАЙ, ЩЕ БІЛЬШЕ РІДНИЙ КРАЙ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЛЮБІТЬ ВИ МІЙ РУБАЙ,
ЩЕ БІЛЬШЕ РІДНИЙ КРАЙ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО ХТО НЕ ЛЮБИТЬ РУБАЇВ, ТОЙ НЕ ЗНА СВОЇХ КРАЇВ! 66

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ХТО НЕ ЛЮБИТЬ РУБАЇВ, ТОЙ НЕ ЗНА СВОЇХ КРАЇВ!

66

Душі своєї спопеляєш суть,

Якщо ти віруєш, а  сумніви беруть,–

Тоді зречись Богів, яких ти зрадив,

І будь таким, яким ти мусиш буть.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ОСЬ ВАМ РУБАЇ НЕЗАЛЕЖАНІ МОЇ! 65

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ОСЬ ВАМ РУБАЇ НЕЗАЛЕЖАНІ МОЇ!

65

Вже чимало шляхів ми пройши на Землі

І відчули невдачі великі й малі.

Хтось за нами пройде, коло знов це повторять?

Тож навіщо за цим наші смутки й жалі?

Володимир ГОНЧАРЕНКО ВЗЯВСЯ ЗА ДІЛО, ІДИ В ЖИТТЯ СМІЛО!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ВЗЯВСЯ ЗА ДІЛО, ІДИ В ЖИТТЯ СМІЛО!
Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЙТЕ РУБАЇ, ЯК ГАЛУШКИ СВОЇ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЙТЕ РУБАЇ, ЯК ГАЛУШКИ СВОЇ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЙТЕ РУБАЇ, ЯК ГАЛУШКИ СВОЇ!
Володимир ГОНЧАРЕНКО
ФОЛЬКЛОР  - ЦЕ ЖИТТЯ НАЙПРЕКРАСНІШИЙ ОБЗОР.

64

Хочеш ім’я своє вкарбувати в  граніт?

А чи зможе  засяять воно на весь світ?

Та життя кам’яне мою душу не вабить,

Я живого життя хочу бачити плід.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ 63

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ 

63

Думав я: хто б ту  славу мені передав.

І здавалась вона найцікавішою серед забав.

Та, узявши у руки перо, я одразу збагнув, –

Непросту собі працю в житті я обрав.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ 62

Володимир ГОНЧАРЕНКО

РУБАЇ 

62

Вип'єм, друже, до дна, якщо Бог нам дає.

Нам не жалко вина, якщо щастя наллє.

Тихо вечір мине.. І скупається в чарці зоря.

Нехай скаржиться той, хто за зраду життя продає.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ 61

Володимир ГОНЧАРЕНКО

РУБАЇ

61

Чом не п'єш ти вина, чаша ж повна налита?

Карта щастя твого ще ніким не побита!

Не сумуй, що стомивсь. Бог добавить нам сили.

Не завидуй, хто п'є  з золотого корита.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ 60

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ 

60

Хто нам світло від сонця  в очах запалив?

Хто нам мудрості в чаші життєві налив?

Чому ж  досвід віків нам не став у пригоді,

Щоб з нас кожен щасливо і радісно жив?