ДВІСТІ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ СНІП РУБАЇВ
355
Один, як
сонце, інший, як зоря.
Одному – поле,
іншому – моря.
Та де не
ходимо, що не шукаєм,
Усякий на
землі святій згоря.
356
Не гріх, що маєм міх, гріх голови не мати.
Не гріх карать вину, гріх правду покарати.
Ти праведно живи, хай деспоти тиранять,
На те вони й кати, щоб мудрість умертвляти.
Немає коментарів:
Дописати коментар