ДВІСТІ ШОСТИЙ СНІП РУБАЇВ
339
Твойого
погляду й ланіт невідворотні чари
Мене підносять
аж над сині хмари.
Твойого голосу
сріблясте джерело:
Я жду від
нього милостині й кари.
340
Хто не зіва,
тому везе в житті,
Тому і в рай
відкриті всі путі.
А ми проґавили
шматків лакейських безліч,
Ось нам тому і
почесті не ті.
Немає коментарів:
Дописати коментар