Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ

173

Ти боягуза в бій з собою не бери.

І на шляху своїм неправду побори.

Вожді нам друзями ніколи не ставали –

Вони для нас лиш ярма готували.

174

Ти каявся? Чи про гріхи забув?

Помилку визнав? Кращим став, ніж був?

Чи волоцюгою проплентався на світі?

Чи перемогу для людей здобув?

175

Своєю думкою ти маєш дорожити.

Ти того не ганьби, хто хоче краще жити.

Пліч–о–пліч з ним працюй, твори діла прекрасні,

І на твоєму полі вродить гарне  жито.

176

О, сумніви, ви зрадники мої,

Ви боїтесь, коли ідуть бої.

Погляньте навкруги. Добра іще доволі.

Та нас грабують підлі холуї.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ

165

Нехай твоя любов до Батьківщини

Розквітне, як весною кущ калини.

Не зраджуй їй ні справами, ні словом,

Будь з нею поруч, друже, щохвилини.

166

Чи ж нам дивитися на муки,

Як давить лихо, і мовчать.

Даються ж нам і мізки, й руки,

Щоб праве діло захищать!

167

Ти не сумуй, що молодість проходить.

Подбай про те, що після тебе вродить.

Чим поле ти засієш, що пожнеш,

І як життя з людьми ти проживеш.

168

Якщо красу ти розумієш –

Образить інших  не посмієш,

Підеш дорогою добра на крутосхили

На старості про це не пожалієш.

Володимир ГОНЧАРЕНКО НОВІ РУБАЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
НОВІ РУБАЇ

161

Дрібниць не терпить час,

Збагнути нам пора –

Героїв робить з нас

Важливих справ гора.

162

Якби не люди злі, ми б добре зажили,

Ми б щастя зберегли й коханими були.

Ділам своїм відмірюй скільки часу,

Щоб ти прожив свій вік без підлості й хули.

163

Римуючи слова, ми думку в них вкладаєм.

Віддавши другові, ми більше ще придбаєм.

Що нам життя без правди, без  мети,

Де друга ми на підлість спонукаєм.

164

Живем тоді, коли народ встає,

Коли в борні і твій там вогник є.

Коли живемо, горимо – не тлієм,

Коли у спільному і твій завдаток є.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ГЕНІЇ РОДЯТЬСЯ РАЗ В СТОЛІТТЯ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ГЕНІЇ РОДЯТЬСЯ РАЗ В СТОЛІТТЯ

161

Дрібниць не терпить час,

Збагнути нам пора –

Героїв робить з нас

Важливих справ гора.

162

Якби не люди злі, ми б добре зажили,

Ми б щастя зберегли й коханими були.

Ділам своїм відміряй скільки часу,

Щоб ти прожив свій вік без підлості й хули.

163

Римуючи слова, ми думку в них вкладаєм.

Віддавши другові, ми більше ще придбаєм.

Що нам життя без правди, без  мети,

Де друга ми на підлість спонукаєм.

164

Живем тоді, коли народ встає,

Коли в борні і твій там вогник є.

Коли живемо, горимо – не тлієм,

Коли у спільному і твій завдаток є.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО

РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ

1

Я до вас пригорнусь, українці мої,

Попрошу полюбити простори свої,

Полюбить Україну такою любов’ю,

Щоб позаздрили нам найбагатші краї.

2

Українці, дружіть в круговерті життя,

Намагайтеся шлях свій пройти допуття.

Один одному руку потиснемо щиро –

І не буде ні заздрощів, ні каяття.

3

Все минає. Мине і трагедія днів,

Що нам Бог за гріхи на Землі заповів.

Ви учіть своїх діток чеснотам, добру,

Щоб щасливо з людьми  жити кожен умів.

4

Лицемірство і  зрада –  їм поруч іти.

Не дають вони чесним сягнути мети

Чи багато за правду без хліба вмирають

І готових для праведних щастя знайти?

Володимир Гончаренко РУБАЇ ДЛЯ ЧЕРКАЩАН

Володимир Гончаренко
РУБАЇ ДЛЯ ЧЕРКАЩАН

155

Для мудрого життя – це не хмільне вино,

Для праці і добра воно для них дано.

Бо тільки тим, хто віддано працює,

Богами виткане для радості воно.

156

Я вільний, а значить журитись дарма,

Бо вільна душа не сприймає ярма.

Бо вільна людина – це Богом назначена доля,

І суму, і горя в душі його добрій нема.

157

Живе любов, а значить будем жити,

Бо лиш любов життям уміє дорожити.

На світі нас тримає віра, і надія,

Та лиш любов нас щирістю зігріє.

158

Не в довжині життя весь смисл його і сіль,

І доброта до нас хай лине звідусіль.

Ціна життя– в валізі гарних справ,

Які за вік ти свій на цій землі надбав.

159

Що в молодості думав ти зробить,

На старість мусиш підсумок підбить.

Якщо ти не зробив, щоб звеселити світ,

То нуль тобі ціна – пора могилу рить.

160

Життя вибудовуй правдивим і чистим,

То й  старість зустрінеш ти днем променистим.

Нехай же проходять нещастя й проблеми,

А ми у коханні, як цвіт проживемо.

Володимир Гончаренко З любовю до людей

Володимир Гончаренко
З любовю до людей

155

Для мудрого життя – це не хмільне вино,

Для праці і добра воно для них дано.

Бо тільки тим, хто віддано працює,

Богами виткане для радості воно.

156

Я вільний, а значить журитись дарма,

Бо вільна душа не сприймає ярма.

Бо вільна людина – це Богом назначена доля,

І суму, і горя в душі його добрій нема.