СТО ДЕВЯНОСТО ТРЕТІЙ СНІП РУБАЇВ
307
Багато
я по світу білому скитався,
Чимало
мудрості я від людей набрався.
Чоло
схиляю все ж до рідних нив,
В
які я змалечку всім серцем закохався.
308
Сльозами
серця ти мого не край,
Чи
ж гарний з них ти матимеш врожай?
Перлини
сліз солоний слід залишать,
Але
на стіл не ляже коровай.
Немає коментарів:
Дописати коментар