Володимир Гончаренко ДВІСТІ ДВАДЦЯТИЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир Гончаренко
ДВІСТІ ДВАДЦЯТИЙ СНІП РУБАЇВ

325

Які бридкі невдачі і жалі,

Коли є справи надто вже малі.

Та люди – сонце щастя і добра,

Якщо шанують радість на Землі.

326

Хоч час нас перетре на жменю пилу.

В землі, чи в космосі знайдем свою могилу.

Боятись смерті – то даремна мука.

Хто ж чесно жив – над смертю має силу.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ДВІСТІ ДЕВЯТНАДЦЯТИЙ СНІП РУБАЇХВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ДВІСТІ ДЕВЯТНАДЦЯТИЙ СНІП РУБАЇХВ

321

Настав той час, що важко розділити,

Хто бідний духом, а хто надто ситий.

Хто ж вірить в правду, і в красу, і в день,

Серпанком святості і миру оповитий.

322

Спинися, друже, ти хоч на хвилину

І поміркуй про світ, і про людину:

У землю вернемось, та гордий будь за працю –

Лиш наша праця не піде у глину.

Володимир Гончаренко
ДВІСТІ ВІСІМНАДЦЯТИЙ СНІП РУБАЇВ

1

Я до вас пригорнусь, українці мої,

Попрошу полюбити простори свої,

Полюбить Україну такою любов’ю,

Щоб позаздрили вам найбагатші краї.

2

Українці, дружіть в круговерті життя,

Намагайтеся шлях свій пройти допуття.

Один одному руку потиснемо щиро –

І не буде ні заздрощів, ні каяття.

3

Все минає. Мине і трагедія днів,

Що нам Бог за гріхи на Землі заповів.

Ви учіть своїх діток чеснотам, добру,

Щоб щасливо з людьми  жити кожен умів.

4

Лицемірство і  зрада –  їм поруч іти.

Не дають вони чесним сягнути мети

Чи багато за правду без хліба вмирають

І готових для праведних щастя знайти?

5

Шахраї будуть вічно народ мордувати,

І на чесних кайдани моральні кувати.

Скільки зла заподіяли нам демократи,

Час настав за цей злочин у влади спитати.