Володимир ГОНЧАРЕНКО НЕ ТАК ЗИМА, ЯК ЛІТО НАБРИДА

Володимир ГОНЧАРЕНКО
НЕ ТАК ЗИМА, ЯК ЛІТО НАБРИДА

235

Сенс життя у людини – в святій боротьбі,

Заповіт поколінь цей дарую тобі.

Бог поможе, якщо ти боротись зібрався

І народне привласнить не думав  собі.

236

Не любіть ворогів – не здобудете слави,

Перепортять вони найпрекрасніші справи.

То ж навіщо марать у житті свою душу,

Якщо знать, що не буде добра для держави?

Володимир ГОНЧАРЕНКО ВІДПОЧИВАТЬ НЕМАЄ НАМ КОЛИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ВІДПОЧИВАТЬ  НЕМАЄ НАМ КОЛИ

233

Тебе кохаючи, і в снах тебе лелію.

В краю далекім я про тебе мрію.

Ти цвіт троянди і калини грона.

                  Я зраджувать каханню не посмію.

234

Добра і щастя, певне, тим не буде,

                   Кого ненавидять і проклинають люди.

Хто йде до влади через зло й неправду,

І сіє підлість між людьми повсюди.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ДУШІ МОЄЇ СРІБНИЙ ПЕРЕДЗВІН

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ДУШІ МОЄЇ СРІБНИЙ ПЕРЕДЗВІН

229

У кого є мета, у того є й старання,

І жить на світі цім у того є бажання.

Хто ж у пияцтві вік свій скоротає,

Не виявить ніхто про нього клопотання.

230

Якою б не була малою доброта

Вона прекрасніша ніж злоби суєта.

Добром живіть і будете щасливі,

Вас не оплутає наживи сліпота.

231

Спаскудили усім нам шахраї життя,

Перетворивши щастя у сміття.

Чи покара їх Бог, чи забере у рай? ─

Ото для праведників буде каяття.

232

Демократія ─ сіє неправду й хулу,

Стелить стежку розпусті, хворобам і злу.

Хто вичерпує всі вже для щастя надії,

Той добра не надбає й дещицю малу.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Щасливі люди на Землі, та жить не вміють і радіти

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Щасливі люди на Землі, та жить не вміють і радіти

225

Закон кохання підлістю завжди

Нас спонука сховать злодійських справ сліди,

Та добре, що Господь створив закони честі,

Які нам не дають накоїти біди.

226

Коли їси і п’ш – з тобою друзів море,

Та щось не видно їх, коли спіткає горе.

Ти розрізнить умій, де ворог, а де друг,

Тоді тебе сума жебрацтва не поборе.

227

Я не любив колгосп, а в ньому вся надія,

І хлобороба справжнього була одвічна мрія,

Щоб дружно оброблять і дбать про спільну ниву,

І жить в достатку всім, заможно і щасливо.

228

Настане суд і люди прокленуть

Тих, хто безчесно свій проходив путь,

Хто жив обманом, в жадобі і злобі,

До правди він не зміг обличчя повернуть.

Володимир Гончаренко Святій душі немає спокою, Бо вболіває за людей

Володимир Гончаренко
Святій душі немає спокою,
Бо вболіває за людей

223

Не тікайте від правди. Тікайте від зла,

Щоб Земля наша чистою завжди була.

Те, що чесно заробиш, з’їси залюбки.

І для людства залишиш найкращі діла.

224

Не викувать мені з металу грань плугів,

Якщо я з друзів зміг зробити ворогів.

Та справжня буде честь, і слава, і заслуга,

Якщо я з ворога зробити зможу друга.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Я РОЗУМОМ СВОЇМ УЩЕРТЬ ВАС НАПОЮ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Я РОЗУМОМ СВОЇМ УЩЕРТЬ ВАС НАПОЮ!

228

Настане суд і люди прокленуть

Тих, хто безчесно свій проходив путь,

Хто жив обманом, в жадобі і злобі,

До правди він не зміг обличчя повернуть.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ВИ ЧИТАЙТЕ ДЛЯ МУДРИХ МОЇ РУБАЇ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ВИ ЧИТАЙТЕ ДЛЯ МУДРИХ МОЇ РУБАЇ!

223

Не тікайте від правди. Тікайте від зла,

Щоб Земля наша чистою завжди була.

Те, що чесно заробиш, з’їси залюбки.

І для людства залишиш найкращі діла.

224

Не викувать мені з металу грань плугів,

Якщо я з друзів зміг зробити ворогів.

Та справжня буде честь, і слава, і заслуга,

Якщо я з ворога зробити зможу друга.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ТО Ж ЧИТАЙТЕ ДЛЯ ДОБРИХ МОЇ РУБАЇ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ТО Ж ЧИТАЙТЕ ДЛЯ ДОБРИХ МОЇ РУБАЇ!

221

Скільки підлості в світі. Безсиле добро.

Викорінювать треба і підлість, і зло.

Тільки як викорінювать? Влада не хоче,

А народ не освоїв таке ремесло.

222

Глитаї підкорили вже й Бога собі,

І церкви височать на народнім горбі.

І відмолює піп гріх неправедним душам,

Чи ж відмолить безпечно гріхи він собі?

Володимир ГОНЧАРЕНКО Я В РУБАЯХ СВОЇ ДОБРО ДЛЯ ВАС ПРИНІС!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Я В РУБАЯХ СВОЇ ДОБРО ДЛЯ ВАС ПРИНІС!

219

Я трудився, щоб вам передати знання.

Не одне я для вас готував видання.

Скільки мудрих думок, і легенд, і казок,

Та чомусь ви ідете в житті навмання.

220

Скільки можна книжок ще було написать,

Щоб знання всі народові ті передать?

Мудрі гори навергали досвіду й знань,

Та чи мудро змогли люди те споживать?

Володимир ГОНЧАРЕНКО Я В РУБАЇ СВОЇ УКЛАВ ВОГОНЬ ЖИТТЯ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Я В РУБАЇ СВОЇ УКЛАВ ВОГОНЬ ЖИТТЯ!

217

Скільки вже на Землі розвелося сволоти?

Перетворюють наше життя на болото.

Щоб очистить від неї і серце, і душу,

Скільки нам проробить ще потрібно роботи?

218

Ох, які ви глухі до людської біди!

Ви не знали багатства сховати куди.

Доброта в ваших душах ніколи не зріла.

Бо такими були ви, мерзенні, завжди?

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЧИТАЙТЕ РУБАЇ, БО В НИХ Є СМИСЛ ЖИТТЯ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЧИТАЙТЕ РУБАЇ, БО В НИХ Є СМИСЛ ЖИТТЯ!

213

Заніміють поля, опустіють гаї,

І зима завітає у рідні краї.

Відлетять журавлі на краєчок землі,

Та не кинем ми гнізда батьківські свої.

214

Я люблю рідне небо, як сонячний птах.

До Вкраїни  любов’ю земною пропах.

Тут волошки, як краплі з джерельних криниць

І калина, як дівчина в зрілих літах.

215

Я люблю рідне небо у синіх очах.

Смак калини у тебе на ніжних устах.

Жить без рідного краю з дитинства не можу,

Без пшениці, що родить на наших полях.

216

Краще рідного краю не знаю країв,

Золотавого жита із рідних полів.

Я рубіни калини не можу зміняти

На рубіни з корони із царських голів.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ДО ЗАВТРА ДОЖИВЕМ, А ТАМ ЯК БОГ ПОШЛЕ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ДО ЗАВТРА ДОЖИВЕМ, А ТАМ ЯК БОГ ПОШЛЕ!

210

Побажаємо щастя так років до ста,

Наша мамо, й подружко, моя золота.

Не сумуй, що так швидко проходять літа,

Хай здоров’я до тебе міцне завіта.

211

Хоч повені  життя багато що  зітруть,

Та в радості наповнюєм  бокали.

Лиш  книга вічна. Килимами  путь

Їй  мудреці добротно вистеляли.

212

Зло й неправда на світі панують давно.

Мільярдери ж народ опустили на дно.

Вони вбили все добре і чесне в людині,

Нам лишивши розпусту, хвороби й лайно.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ - ДУМОК ПРЕКРАСНИХ ПРОМІНЬ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ - ДУМОК ПРЕКРАСНИХ ПРОМІНЬ

208

Наших справ назбиралась чимала гора. 
Вже гукають – в дорогу збиратись пора. 
Не зітерти ніяк ворогам нашу чесність, 
До якого б в житті не прибились двора?

 

209

Не вдалось нам нажити багато добра.

Наша пісня для молоді надто стара.

Наші діти розумні – це є наше щастя,

Як калина є символ сільського двора.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЮ РУБАЇ Й РУБАТЬ НЕ ПЕРЕСТАНУ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЮ РУБАЇ Й РУБАТЬ НЕ ПЕРЕСТАНУ!

206

На безмежному полі життя не страждай, Свого щастя найкращі сторінки гортай. 

Хай же радісна доля народу всміхнеться,

І тоді на Вкраїні ми матимем рай.

207

Мужньо ти зустрічаєш незгоди життя,

І проходиш його, як герой, допуття.

Молодим залишатись подовше бажаєм,

Хоч літам і не буде уже вороття.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЮ РУБАЇ - ДУМКИ СВЯТІ МОЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЮ РУБАЇ  - ДУМКИ СВЯТІ МОЇ

205

Багачі вже давненько панують на світі,

Їхні душі потворні в облуду одіті.

Вони все убивають прекрасне і чесне,

Ми ж радієм, що  сонцем ласкавим зігріті.

Володимир ГОНЧАРЕНКО НАЙЩИРІШЕ ПРИВІТАННЯ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
НАЙЩИРІШЕ ПРИВІТАННЯ

ДОРОГИЙ ОЛЕЖЕ!

З весняним днем твоїх палких надій,

Твоє народження з травневим сонцем схоже,

Бажаєм сповнення твоїх бажань і мрій,

І буть здоровим Бог хай допоможе!

В житті твоїм нехай буя весна,

Нехай збувається усе, чого в житті так мало.

Хай доля буде чиста і ясна,

І щоб частіше щастя прибувало.

Хай мудрістю освітиться чоло,

І з кожним днем удача хай прибуде.

Хай завтра кращим буде, ніж було,

І щоб ішли до тебе добрі люди.

Живи й радій. На те воно й життя.

Всього бажаємо, чого ти сам бажаєш.

Плекай в душі найкращі почуття,

А шастя ти свого кермо

В своїх руках тримаєш.

З найщирішими побажаннями

Батьки  – Володимир і Галина Гончаренки

11 травня 2015 року

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЩАСЛИВИХ ДНІВ НЕПЕРЕБОРНИЙ ПРОМІНЬ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЩАСЛИВИХ ДНІВ НЕПЕРЕБОРНИЙ ПРОМІНЬ

201

Я свій талант народу віддаю,

За нього постою в запеклому бою,

Бо мій народ – це та могутня сила,

Яку ціню, яку завжди люблю.

202

Праця дбайлива – не для забави,

Вона нам стелить шляхи до слави.

Не тільки думай в житті про себе,

Працюй для друзів і для держави.

203

Людиною ти будь і совість збережи,

За підлими людьми не дуже ти тужи.

Чи варті вони свіч святих на цьому світі

З добра ти гарний сніп для праведних зв’яжи.

204

Дні, як коні, та їх до кілка не  припнуть.

Бо вони безперевну долають у Всесвіті путь.

Ми не можем в долоні всі зорі зібрати,

Щоб вершини всіх знань ми зуміли сягнуть.

Володимир ГОНЧАРЕНКО НЕ ДРІМАЙТЕ, ОЧІ СИНІ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
НЕ ДРІМАЙТЕ, ОЧІ СИНІ

197

Не тратьте молодість ви тільки на забави,

Бо пустота життя не принесе вам слави.

Твори завжди добро і молодість твоя

Вінком лавровим увінчає справи.

198

Робіть, про що ви мрієте,

Робіть усе, що вмієте.

Робіть все допуття.

Тоді тільки зумієте

Приборкати життя.

199

В нас, що не вождь, – невіглас і тиран,

І не підвласний тлінню його сан.

На кожнім кроці – дурень і профан,

Що не чиновник – то осел, баран.

200

Хоч небо ми тримаєм на плечах,

Але без  праці б кожен з нас зачах.

Коли відчую я пусті свої зусилля,

То з’явиться сльоза гірка в моїх очах.

Володимир ГОНЧАРЕНКО Слава народу-переможцю

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Слава народу-переможцю

193

Чесно жити – досвід набувати,

Щоб від праці щастя справжнє мати.

Ти своєї долі свічку запали,

І темряву в житті зумієш подолати.

194

Умійте  виборювать щастя у долі,

Тоді вродить  жито на вашому полі.

Тоді буде легше у світі прожити,

Як скинете рабство нужди і сваволі.

195

Хто правду захища, той славу здобуває.

Хто совість продає, той кривді потурає.

Хто до людей іде, несе він щастя сніп,

Той щирістю й добром людей всіх звеселяє.

196

Не кожному дано кермом життя крутить,

Не кожному дано щасливо в світі жить.

Старанний може в мить до берега причалить,

Ледачий і своє життя занапастить.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ГЛИБОКА РІКА ЖИТТЯ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ГЛИБОКА РІКА ЖИТТЯ

193

Чесно жити – досвід набувати,

Щоб від праці щастя справжнє мати.

Ти своєї долі свічку запали,

І темряву в житті зумієш подолати.

194

Умійте  виборювать щастя у долі,

Тоді вродить  жито на вашому полі.

Тоді буде легше у світі прожити,

Як скинете рабство нужди і сваволі.

195

Хто правду захища, той славу здобуває.

Хто совість продає, той кривді потурає.

Хто до людей іде, несе він щастя сніп,

Той щирістю й добром людей всіх звеселяє.

196

Не кожному дано кермом життя крутить,

Не кожному дано щасливо в світі жить.

Старанний може в мить до берега причалить,

Ледачий і своє життя занапастить.