субота, 30 листопада 2013 р.

Володимир ГОНЧАРЕНКО МОЛИТВА

Володимир ГОНЧАРЕНКО
МОЛИТВА



МОЛИТВА ВОЛОДИМИРА ЩАСЛИВОГО

Перед світанком на день мого народження 3 липня 2013 року, коли мені виповнювалося 75 років,  приснився мені божественно дивний сон. Нібито я стою на Тарасовій горі. Поруч пам’ятник поета. Наді мною чисте голубе небо, ніби пронизане золотим сяйвом сонця. Переді мною широкоплинно несе свої води Дніпро, хлюпочучи грайливими хвильками своє срібне багатство. Свіже повітря, настояне на травах і квітах. А до мене чи то від пам’ятника, чи з неба лине тихий лагідно проникаючий в душу голос, в  якому я відчуваю присутність великих енергетичних сил, які заповнюють мене, полонять мою душу, тривожать серце. І нібито й не голос, а якась проникаюча музика, пісеннотворна, чиста, утаємничена, ніжна і лагідна. І мовить той голос до мене: „Хай не тривожиться твоя душа, хай спокійно сприймає все це твій розум. Ти не спиш, хоч здається тобі це маренням і сном. Це хвилини твоєї  мудрості,  хвилини твого світлого бачення цього світу, коли ти прозріваєш, мудрішаєш, наповнюєшся силою розуму і силою доброти.

Але запам’ятай –  це  не сон. Це твій священний обов’язок донести до людей, сказати їм правду і передати їм слова цієї молитви. Ці слова стануть ще одним подихом, ще одним одкровенням, ще однією краплиною, яка дасть людям сили іти вперед до Бога, до світла і правди.

І музика з неба вливалася в мене чарівними словами, які я вже потім зрозумів, як слова молитви. Цієї молитви, яку я й переказую вам, мої добрі і щирі українці. Ті, хто любить землю цю більше як самих себе. Любить її, як самого Бога, вище за Якого немає нічого. І сила та наказала мені передати ці слова Вам, людям, малим і великим, чистим і чесним, совісним ы добродійним. Щоб молилися Ви тій людині, яка несе в собі світле ім’я Володимир. Тобто, покликаний Богом  володіти миром. А це означає робити свыт цей прекрасним, добрим, світлим,  сповненим великої вселюдської любові, божої благодаті. Ні, це не придумав я. Це зішестя Самої Божої мудрості і Божої Благодаті. Бо ніколи не зміг би я написати цього без Бога, без Божого повеління. Бо не ради мене це писано, а ради Людини, ради її величі і її  божого прозріння. Бо простий я, як земля, чистий, як вода, ніжний, як вранішнє сонце. Моліться не мені, а тому символу, який, певне, обрав Бог. Тому єству, тій душі, яка несе цей образ, цьому імені, нареченому самим Богом. Молітеся і володійте миром. Володійте правдою, володійте добротою, воладійте совістю, як найвищим і найдорожчим благом на землі. Молітеся Богу, а не імені. Бо в кожному імені таїться ім.’я Бога, великого і святого, світлого і справедливого. І від того, як він наверне ближніх своїх на шлях істини і взаєморозуміння, на шлях чесності і справедливості, на шлях добротворення і ласки, на шлях милосердя і братолюбства залежить, яким божественним світлом буде освітлюватися їхня душа, яким світлом буде освітлюватися  правда на землі.  Сприйміть цю молитву, як благодать Божу, Самим Творцем дану, Самим Великим Всесвітом покликану до життя серед людей чесних і добро творящих.

МОЛИТВА ДО ВЕЛИКОГО ПРАВДОЛЮБЦЯ І ЧЕСТОЛЮБЦЯ ВОЛОДИМИРА

О, Володимире, простий і чесний, безкорисний і справедливий, чуйний до чужого горя і завжди готовий прийти на допомогу простій людині, добропорядний, що бажає щохвилини принести щастя іншим. Володимире! Ти відкинув славолюбство і гординю, підлабузництво і рабоприхильність, нечистоплотність і жадібність, безпринципність і наглість, глупство і грубість, дволикість і зависливість, злобливість і злопам’ятство, зрадливість і підступність, користолюбство і легковажність, лицемірство і брехливість, дріб’язковість і зверхність, ницість і нескромність, несправедливість і нетерпимість, підлість і пілабузництво, грубість і самозакоханість, сварливість і скупість, сластолюбство і боягузливість, хамство і хвастливість, хитрість і цинізм, чванькуватість і егоїзм. Нечесним і продажним язики присікав щочасно, увірував у єдиного істинного Бога нашого, святого і рідного нам українцям близького і животворного. Прийняв святу християнську віру і постійно освітлював світлом слів праведних віру нашу і бажав благочестя усьому рідному краєві і Україні нашій.
Славлячи і дякуючи премилосердному Творцеві й Спасителеві нашому, дякуємо і тобі, просвітителю нашому. Через тебе пізнали ми ще більше віру Христову й хрестилися в ім’я Пресвятої і Пребожественної Трійці; бо цією вірою ми визволилися від судів грішних, які нашу землю терзали й топтали. Словом твоїм визволилися ми від вічного диявольського рабства, яке постійно пекельними муками терзало душі наші і дітей наших.
Твоєю, Володимире, вірою в Бога нашого Христа і України рідної нашої ми прийняли благодать усиновлення Богом душ наших й придбали  надію на успадкування небесного блаженства. Ти є світла зірка, яка вказує шлях до нашого вічного спасителя Господа Ісуса Христа; ти є щирий молитовник і заступник духом і словом землі нашої і всіх людей наших.  І язик наш не може висловити ту велич та висоту благодіянь, переданих через слово твоє на землю нашу, отців і праотців наших.
О добродійнику і просвітителю наший, Володимире! Молися в умі своїм і в церкві нашій і благай у премилосердного Царя Небесного, щоб не прогнівався Він дуже на нас за ті гріхи і беззаконня наші, які ми чинимо щодня. Нехай помилує і спасе нас, з милості Своєї, нехай вселить у серце наше спасенний дух Свій. Нехай просвітить Своєю благодаттю розум наш, щоб ми пізнавали шляхи Господні, залишивши стежки нечесності й обману, і ставали на стежки спасіння та істини, неухильно виконуючи заповіді Божі та настанови Святої Церкви.
Благай, Володимире, Бога, щоб Він продовжив на нас велику милість Свою, щоб не творили ми внутрішніх чвар, щоб спас Він нас від нападу чужинців, від богохульства і безладдя, від голоду і хвороб смертельних та зла нелюдсього.
Нехай подасть нам добрі наміри і врожай плодів земних. Нехай визволить нашу землю від усякого лиха, від банд і грабіжників, шахраїв та авантюристів різних мастей, які заважають людям чесно жити і любити одне одного.
Веди нас, Володимире, до Господа, хай Він дасть нам  однодумність і напоїть великою вірою у добро і людинолюбство. І нехай засяє світло спасенної віри в Україні нашій і по всіх кінцях її, і нехай навернуться до рідного краю ті, хто втратив любов із-за жадібності безмежної своєї із-за шматка жирного, який він придбав підлістю, і нечесністю за кордоном. Хай їхні серця навернуться до рідного дому, яким є українська земля, щоб ми жили на ній у мирі і злагоді, хвалячи і величаючи Бога навіки віків. Амінь.


пʼятниця, 29 листопада 2013 р.

Володимир Гончаренко Про чудову нашу мову

Володимир Гончаренко
Про чудову нашу мову



ПРО ЧУДОВУ НАШУ МОВУ
Не можу я мову ні на що міняти,
За мову, за слово готовий за грати.
За мову страждали, за мову вбивали,
За мову нас ляхи на кілля саджали.

Не можу я мову ні на що міняти,
Бо мова – це правда, бо мова – це мати,
Бо мова – це пісня, що лине садками,
Бо мова – це дружба, зігріта між нами.

Не матимем мови – не буде любові,
Не матимем мови – зітруть нас до крові.
Не матимем мови – зженуть нас до ями,
Без мови, без слова – ми будем рабами.

Ми будем рабами в Європі і вдома.
Ми будем рабами – ця пісня знайома.
Ми будем рабами в крутих яничарів,
В запроданців рідних, у різних бездарів.

Ти будеш світами без мови блукати,
Якщо не навчишся ти мову плекати.
Леліяти треба, як ті аметисти
Слова наші рідні, слова наші чисті.

Як ластівка мова до тебе прилине,
Якщо ти чекаєш її щохвилини,
Якщо ти плекаєш її солов’їну,
І любиш її, як саму Україну.

Любіть  рідну мову, шануйте, лелійте
І кожне словечко ви серцем зігрійте.
Бо мова вкраїнська це наша рідненька,
Бо мова вкраїнська – сестра наша й ненька.

пʼятниця, 15 листопада 2013 р.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ПЯТДЕСЯ ЧЕТВЕРТИЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПЯТДЕСЯ ЧЕТВЕРТИЙ СНІП РУБАЇВ



131

Не зітре тебе час, коли правдою жив,
Коли ти Україну всім серцем любив.
Коли ніс доброту для людини простої
І для щастя народу багато зробив.

132
Не зітруть нас роки. В передзвоні століть
Наша слава, як пам’ятник вічний стоїть –
Українцям, що згинули в грізнім бою,
За Вітчину, за правду, за чесність свою.


Володимир ГОНЧАРЕНКО ПЯТДЕСЯТ ТРЕТІЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПЯТДЕСЯТ ТРЕТІЙ СНІП РУБАЇВ



129

Був митець, був творець, а сьогодні нема,
То невже ж він прожив на цім світі дарма?
Хто грабує, – той ситий. Голодний – лиш раб.
Доброта на цім світі усіх нас трима.

130

Не жалій, що ти випив так мало в корчмі.
Пожалій, що дурить когось мав на умі.
З правди вилий для  людства ти бюст золотий
І не дай нас розтлить аморальній чумі.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ПЯТДЕСЯТ ДРУГИЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПЯТДЕСЯТ ДРУГИЙ СНІП РУБАЇВ




127

Ви в останню дорогу мене проведіть,
Випить чарку за мене хвилину знайдіть.
Усміхався я сонцю і ви усміхніться –
До могили моєї дітей приведіть.

128

Уклоніться ви праху моєму в той час,
Коли я вже не буду співать серед вас.
Коли клунки збираємо ми на той світ,
Що ж залишив хорошого кожен із нас?

олодимир ГОНЧАРЕНКО ПЯТДЕСЯТ ПЕРШИЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПЯТДЕСЯТ ПЕРШИЙ СНІП РУБАЇВ



125

Ненажерливі наші буржуї й панки.
Не змінив їх ні час, ні криваві роки.
Революції дні прошуміли безслідно.
Не живе доброта в них. Скоріш – навпаки.

126

Небагато нам часу Господь уділив,
Небагато нам щастя у чашу налив.
Не на Бога жалійтесь – він дав вам достатньо.
Кожен сам оціни, як ти вік свій прожив.

ВОЛОДИМИР ГОНЧАРЕНКО ПЯТДЕСЯТИЙ СНІП РУБАЇВ

ВОЛОДИМИР ГОНЧАРЕНКО
ПЯТДЕСЯТИЙ СНІП РУБАЇВ



123

Продавали немало і душу, й снагу,
Помирали в житах і на білім  снігу.
Ми боролись за долю в степах і долинах,
Та біда гнула чесних постійно в дугу.

124

Ми жебрацтва не хочем,  воно ж пристає,
І шахрай нам постійно удавку снує.
Ми не можем від нього позбутись, – бо чесні,
А нечесний на цьому ще більш виграє.

Володимир Гончаренко СОРОК ДЕВЯТИЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир Гончаренко
СОРОК ДЕВЯТИЙ СНІП РУБАЇВ



121

Замість творчості  чарка у кого в роду,
В того праця ніколи  не йде до ладу.
В того душу диявол швиденько ухопить,
Горе й бідність за ним побредуть по сліду.

122

Ти не трать свій талант на пусту суєту,
Не розмінюй хвилин на розмову пусту.
Праця – ось де  найкращий з наземних напоїв,
Вона мріям сплітає вуаль золоту.

субота, 9 листопада 2013 р.

Володимир ГОНЧАРЕНКО СОРОК ВОСЬМИЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
СОРОК ВОСЬМИЙ СНІП РУБАЇВ



119

У жадобі ви топите душу свою.
Я ж за правду народу постійно стою.
Я борюся, щоб правда завжди розцвітала.
Зрозумійте ж ви чесну натуру мою.

120

Щоб не сталось на світі. Ви ж будьте людьми
І тоді заживемо щасливіше ми.
Бандитизм і розпусту суворо карайте,
Бо ведуть вони нас до в’язниць і суми.

Володимир Гончаренко СОРОК СЬОМИЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир Гончаренко
СОРОК СЬОМИЙ СНІП РУБАЇВ



117
Кращі цвинтарі вже зайняли багачі,
Не прокрастись туди навіть нам уночі.
Вони знищать талант і тебе ще живого,
Не пройдеш ти тепер через панство до Бога.

118

Не ридайте, коли схилять щастя знамена,
І калина прийде на прощання до мене.
Заспівайте пісень, що співала матуся,
А я щиро душею до вас пригорнуся.

пʼятниця, 8 листопада 2013 р.

Володимир ГОНЧАРЕНКО СОРОК ШОСТИЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
СОРОК ШОСТИЙ СНІП РУБАЇВ



116

На любові до щастя настояний я,
Бо з народу любов проростає моя.
Я з народу росту, як із грунту дерева,
І любов до народу безмежна моя.

Володимир ГОНЧАРЕНКО СОРОК ПЯТИЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
СОРОК ПЯТИЙ СНІП РУБАЇВ


114



Не боронить нас Бог від біди й лихоліть.

І так мучимось ми уже безліч століть.

Ту дорогу до щастя ми вічно шукаєм,

А біда в кожній хаті на чатах стоїть.



115



На орбіті земній я завершую круг,

Були поруч зі мною і ворог, і друг.

Хай покається ворог, друг прихилить знамена,

Бо для всіх непростий тягнув правди я плуг.

Володимир ГОНЧАРЕНКО СОРОК ЧЕТВЕРТИЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
СОРОК ЧЕТВЕРТИЙ СНІП РУБАЇВ



112

Не вберіг я себе в круговерті життя.
Не прожив, як годиться, його допуття.
До народу долаючи вічну дорогу –
Трачу розум, і сили, й палкі почуття.

 113

Може, хтось і моїх візьме краплю думок,
Бо ніколи я їх не ховав під замок.
Може користь комусь принесе наша мудрість,
І з мойого життя комусь буде урок.

Володимир ГОНЧАРЕНКО СОРОК ТРЕТІЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
СОРОК ТРЕТІЙ СНІП РУБАЇВ



110

Тільки праця борцям намічає мету,
Багачам і жадобі – одну суєту.
Хто правдиво приходить народу служити,
Той в народному серці завди буде жити.

111

Життя – стрімка ріка людських надій,
Думок, палких бажань і щирих мрій,
Уперто вертимо ми вічності колеса,
Та відступать назад ніколи не посмій.

четвер, 7 листопада 2013 р.

Володимир ГОНЧАРЕНКО СОРОК ДРУГИЙ СНІП РУБАЇВ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
СОРОК ДРУГИЙ СНІП РУБАЇВ



108

Про Леніна співать пісень ще будуть люди,
Бо чорту продали його діла Іуди.
Й церкви в його ім’я ще на Землі поставлять.
І іменем Богів його ім’я прославлять.

 109
Коли світ заніміє і втратить мене,
Коли голову смерть невблаганна зітне.
Ви прийдіть і вклоніться землі, де спочину,
Посумуйте, що коло скінчилось земне.