ДВІСТІ ШІСНАДЦЯТИЙ СНІП РУБАЇВ
359
Кохав, і світ
здавався чистим, як алмаз.
Кохання зникло
й раптом світ загас.
Та як не
дивно, час холодить душу,
А от Вітчизна
серце гріє нам всякчас.
360
Сніги на душу
упадуть зарання,
Якщо ти не
відчув жаги кохання.
І серце в тебе
стане, ніби лід,
Якщо надія втрачена остання.
Немає коментарів:
Дописати коментар