СТО ДЕВЯНОСТО СЬОМИЙ СНІП РУБАЇВ
317
Нікчемні
зрадники, народ для вас – ніщо;
Духовні
цінності давно для вас – ніщо.
Чи ж може
доброта у вашім серці жити?
Коли й самі в житті ви – попіл, ви – ніщо.
318
Живе поет –
надія в серці тліє вбого.
Що радість, може, він несе для кого.
Умерти не дає
він правді й доброті.
За працю не
бере давно уже нічого.
Немає коментарів:
Дописати коментар