Володимир ГОНЧАРЕНКО МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Володимир ГОНЧАРЕНКО

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Ми, українці, діти Твої, Господи! Ім’ям Твоїм серця свої сповнюємо, голови до Тебе схиляємо. Дух Твій постійно в Україні витає, нас на справи добрі наставляє, здоров’я і розум наш постійно зцілює.

Отче! Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших. Зціли душі тих українців, що за моря–океани  з України тікали, душу свою чужинцям продавали, мало про неньку–Україну дбали, ниви рідних батьків і могили їх забували. Хай згадають землю, де пращури наші кров свою за волю і справедливість проливали.

Тільки Ти можеш молитву нашу почути і благословити  Україну, і настановити вірних синів та дочок її на працю велику в ім’я нашої єдиної і найдорожчої Батьківщини нашої – України.

Спаси, Господи, тих, хто ображений несправедливо недобрими людьми. Убережи сиріт, калік, немічних та вдовиць стражденних з дітьми їхніми та до свого милосердного серця пригорни, їхні скромні бажання вдовольни.

Подай, Господи, ласку свою трудолюбивим і добродійним українцям. З’єднай нас у велику і сильну Україну, щоб усі українці, як рідні брати жили і славили Твоє ім’я, Величне і Вічне, як нині, так і повсякчас, і на віки віків. Амінь!

Молитву цю силою Розуму Твого, Господи, створив і українцям рідним, мудрим, добрим і щирим присвятив. І дарую її нинішнім і прийдешнім поколінням українців моїх на вічну пам’ять і на постійне зцілення духу народу нашого.

Володимир Гончаренко

ПОЕЗІЯ ВОЛОДИМИРА ГОНЧАРЕНКА: Волоодимир ГОНЧАРЕНКОНа небі зорі. На землі думка...

ПОЕЗІЯ ВОЛОДИМИРА ГОНЧАРЕНКА: Волоодимир ГОНЧАРЕНКО
На небі зорі. На землі думка...: Володимир ГОНЧАРЕНКО На небі зорі. На землі думками правлять рубаї. 153 Той, що покинув рідний край, родину, Чи ж може ...

Волоодимир ГОНЧАРЕНКО
На небі зорі. На землі думками правлять рубаї.

153

Той, що покинув рідний край, родину,

Чи ж може він любити щиро Україну?

Продажні нелюди, не лізьте в душу нам –

Не Україні служите, а виродкам–панам.

154

Ми не раби, щоб землю продавати,

А почуття свої на гріш якийсь міняти.

Прийшли ми в світ добром служить народу,

В борні за щастя людське умирати.

155

Для мудрого життя – це не хмільне вино,

Для праці і добра воно для них дано.

Бо тільки тим, хто віддано працює,

Богами виткане для радості воно.

156

Я вільний, а значить журитись дарма,

Бо вільна душа не сприймає ярма.

Бо вільна людина – це Богом назначена доля,

І суму, і горя в душі його добрій нема.

157

Живе любов, а значить будем жити,

Бо лиш любов життям уміє дорожити.

На світі нас тримає віра, і надія,

Та лиш любов нас щирістю зігріє.

158

Не в довжині життя весь смисл його і сіль,

І доброта до нас хай лине звідусіль.

Ціна життя– в валізі гарних справ,

Які за вік ти свій на цій землі надбав.

159

Що в молодості думав ти зробить,

На старість мусиш підсумок підбить.

Якщо ти не зробив, щоб звеселити світ,

То нуль тобі ціна – пора могилу рить.

160

Життя вибудовуй правдивим і чистим,

То й  старість зустрінеш ти днем променистим.

Нехай же проходять нещастя й проблеми,

А ми у коханні, як цвіт проживемо.

Волоодимир ГОНЧАРЕНКО
На небі зорі. На землі думкаи правлять рубаї.

153

Той, що покинув рідний край, родину,

Чи ж може він любити щиро Україну?

Продажні нелюди, не лізьте в душу нам –

Не Україні служите, а виродкам–панам.

154

Ми не раби, щоб землю продавати,

А почуття свої на гріш якийсь міняти.

Прийшли ми в світ добром служить народу,

В борні за щастя людське умирати.

155

Для мудрого життя – це не хмільне вино,

Для праці і добра воно для них дано.

Бо тільки тим, хто віддано працює,

Богами виткане для радості воно.

156

Я вільний, а значить журитись дарма,

Бо вільна душа не сприймає ярма.

Бо вільна людина – це Богом назначена доля,

І суму, і горя в душі його добрій нема.

157

Живе любов, а значить будем жити,

Бо лиш любов життям уміє дорожити.

На світі нас тримає віра, і надія,

Та лиш любов нас щирістю зігріє.

158

Не в довжині життя весь смисл його і сіль,

І доброта до нас хай лине звідусіль.

Ціна життя– в валізі гарних справ,

Які за вік ти свій на цій землі надбав.

159

Що в молодості думав ти зробить,

На старість мусиш підсумок підбить.

Якщо ти не зробив, щоб звеселити світ,

То нуль тобі ціна – пора могилу рить.

160

Життя вибудовуй правдивим і чистим,

То й  старість зустрінеш ти днем променистим.

Нехай же проходять нещастя й проблеми,

А ми у коханні, як цвіт проживемо.

Володимир ГОНЧАРЕНКО 1802 РУБАЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
1802 РУБАЇ

За успіхи радій, коли добився сам.

Бо тільки боротьба примножить щастя нам.

Бо тільки радість жить нам відкриває очі,

Примножуй мудрість ти – не створюй тарарам.

150

Те, що судилося ти можеш досягти,

Якщо до світлої уперто йти мети.

Якщо за правду борешся – здобудеш світлу славу,

І зможеш честь і совість зберегти.

151

Ти не журись, – журба не допоможе.

Життя в журбі ти не збудуєш гоже.

Щасливо жить – уміть життю радіти,

І доброта нещастя переможе.

152

Ти для людей працюй непересічно

І в пам’яті людській ти будеш жити вічно.

Ти порухи життя відчуть зумієш повно,

Якщо добром життя наповнюєш щорічно.

Володимир ГОНЧАРЕНКО 1752 РУБАЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
1752 РУБАЇ

133

Хто мільйони гребе – теж не вічний в житті.

Він помре, як і той, що копався в смітті.

Тільки хто не грішив – той святий перед Богом,

Той долатиме інші у Бога путі.

134

Я недавно читав першу букву свою,

А сьогодні стою у життя на краю.

Що зробив і які я сліди залишаю?

Чи у пеклі  чекають мене, чи в раю?

135

Я недавно робив перші кроки в життя,

І хотілось прожити його допуття.

Але доля таке на віку накрутила,

Що залишились в мене одні каяття.

136

Там товариш зі мною не вип’є вина,

Гіркоти тих напоїв уже не спізна.

Там вже інші напої і інші надії,

Інша мудрості й честі в Богів глибина.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ.1752 РУБАЇ.

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ.1752  РУБАЇ.

125

Ненажерливі наші буржуї й панки.

Не змінив їх ні час, ні криваві роки.

Революції дні прошуміли безслідно.

Не живе доброта в них. Скоріш – навпаки.

126

Небагато нам часу Господь уділив,

Небагато нам щастя у чашу налив.

Не на Бога жалійтесь – він дав вам достатньо.

Кожен сам оціни, як ти вік свій прожив.

127

Ви в останню дорогу мене проведіть,

Випить чарку за мене хвилину знайдіть.

Усміхався я сонцю і ви усміхніться –

До могили моєї дітей приведіть.

128

Уклоніться ви праху моєму в той час,

Коли я вже не буду співать серед вас.

Коли клунки збираємо ми на той світ,

Що ж залишив хорошого кожен із нас?

129

Був митець, був творець, а сьогодні нема,

То невже ж він прожив на цім світі дарма?

Хто грабує, – той ситий. Голодний – лиш раб.

Доброта на цім світі усіх нас трима.

130

Не жалій, що ти випив так мало в корчмі.

Пожалій, що дурить когось мав на умі.

З правди вилий для  людства ти бюст золотий

І не дай нас розтлить аморальній чумі.

131

Не зітре тебе час, коли правдою жив,

Коли ти Україну всім серцем любив.

Коли ніс доброту для людини простої

І для щастя народу багато зробив.

132

Не зітруть нас роки. В передзвоні століть

Наша слава, як пам’ятник вічний стоїть –

Українцям, що згинули в грізнім бою,

За Вітчину, за правду, за чесність свою.

Володимир ГОНЧАРЕНКО МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Ми, діти Твої, ім’ям Твоїм серця свої сповнюємо, голови до Тебе схиляємо.

Дух Твій постійно в Україні витає, нас на справи добрі наставляє, здоров’я і розум наш постійно зцілює.

Отче наш! Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших. Зціли душі тих українців, що за моря-океани з України втікали, душу свою чужинцям продавали, мало про неньку-Україну дбали, ниви рідних батьків і могили їх забували.

Хай згадають землю, де пращури наші кров свою за волю і справедливість проливали.

Тільки Ти можеш молитву нашу почути і благословити Україну, вірних синів та дочок її на велику роботу в ім’я нашої єдиної і найдорожчої Батьківщини, рідної нашої України.

Спаси, Господи, тих, хто ображений несправедливо недобрими людьми, убережи сиріт, калік, немічних та вдовиць стражденних з дітьми їхніми та до свого могутнього і добродійного серця пригорни, їхні скромні бажання вдовольни.

Подай, Господи, ласку свою трудолюбивим і добродійним українцям. З’єднай нас у велику і сильну Україну, щоб усі українці, як рідні брати і сестри жили і славили Твоє ім’я, Господи, Величне і Вічне, як нині, так і повсякчас, і на віки вічні. Амінь!

З вічною прихильністю і великою вдячністю Тобі, Господи, за всі благі діяння Твої на Землі нашій одвічній, Тобою створеній, щиро віруючий в істини Твої і правду Твою, низько голову свою схиляю. Твій вічний слуга і подвижник справ Твоїх великих.

Самим Господом Богом підказана, з уст Його мудрих надихана меніі, щоб я людям чесним і добрим передав

Володимир Гончаренко

Володимир ГОНЧАРЕНКО НУ, ЩОБ ЗДАВАЛОСЯ СЛОВА!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
НУ, ЩОБ ЗДАВАЛОСЯ СЛОВА!

117

Кращі цвинтарі вже зайняли багачі,

Не прокрастись туди навіть нам уночі.

Вони знищать талант і тебе ще живого,

Не пройдеш ти тепер через панство до Бога.

118

Не ридайте, коли схилять щастя знамена,

І калина прийде на прощання до мене.

Заспівайте пісень, що співала матуся,

А я щиро душею до вас пригорнуся.

119

У жадобі ви топите душу свою.

Я ж за правду народу постійно стою.

Я борюся, щоб правда завжди розцвітала.

Зрозумійте ж ви чесну натуру мою.

120

Щоб не сталось на світі. Ви ж будьте людьми

І тоді заживемо щасливіше ми.

Бандитизм і розпусту суворо карайте,

Бо ведуть вони нас до в’язниць і суми.

 

121

Замість творчості  чарка у кого в роду,

В того праця ніколи  не йде до ладу.

В того душу диявол швиденько ухопить,

Горе й бідність за ним побредуть по сліду.

122

Ти не трать свій талант на пусту суєту,

Не розмінюй хвилин на розмову пусту.

Праця – ось де  найкращий з наземних напоїв,

Вона мріям сплітає вуаль золоту.

123

Продавали немало і душу, й снагу,

Помирали в житах і на білім  снігу.

Ми боролись за долю в степах і долинах,

Та біда гнула чесних постійно в дугу.

124

Ми жебрацтва не хочем,  воно ж пристає,

І шахрай нам постійно удавку снує.

Ми не можем від нього позбутись, – бо чесні,

А нечесний на цьому ще більш виграє

Володимир ГОНЧАРЕНКО ВЕЛИКИХ СЛІВ, ВЕЛИКА СИЛА!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ВЕЛИКИХ СЛІВ, ВЕЛИКА СИЛА!

113

Може, хтось і моїх візьме краплю думок,

Бо ніколи я їх не ховав під замок.

Може користь комусь принесе наша мудрість,

І з мойого життя комусь буде урок.

114

Не боронить нас Бог від біди й лихоліть.

І так мучимось ми уже безліч століть.

Ту дорогу до щастя ми вічно шукаєм,

А біда в кожній хаті на чатах стоїть.

115

На орбіті земній я завершую круг,

Були поруч зі мною і ворог, і друг.

Хай покається ворог, друг прихилить знамена,

Бо для всіх непростий тягнув правди я плуг.

116

На любові до щастя настояний я,

Бо з народу любов проростає моя.

Я з народу росту, як із грунту дерева,

І любов до народу безмежна моя.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ХАЙ ПОЩЕЗНУТЬ УСІ, ХТО НАРОД ОБКРАДА!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ХАЙ ПОЩЕЗНУТЬ УСІ, ХТО НАРОД ОБКРАДА!

85

Друзі є, й вороги. Та різниця між ними яка?

В того стежка вузенька, а в іншого дуже стрімка.

Хто від смерті тебе в лиховісні години спасає,

Того в друзі бери і не буде тоді твоя доля,

як перець, гірка.

86

Не сумуй, що пройшли, ніби ранки, роки.

Так проходять у людства епохи й віки.

Наша мудрість коли б готувала вино молоде,

То, напевне, вціліли б і совість, і наші боки.

87

Те, що створено Богом, – чи ж нам розв’язать?

Пісню рідних полів зобов’язані ми доспівать.

Бо кому, як не нам, Бог послав таємниці буття,

Які так намагаємось ми у своєму житті розгадать?

88

Ховалось сонце в полум”ї заграв,

Я день при дні за цим   спостерігав.

І колесо життя моє за ним котилось.

Ось  так і я спочину серед трав.

89

Мойого сонця час тривожно добігає,

За грань віків ступа уже моя нога.

Ідем туди, де світ назвемо Божим раєм,

Де смерті мить життя перемага.

90

Бог чує наші  думи і слова, –

У щасті й гніві сказані бува.

Він дав життя нам за своїм законом,

Щоб добрі говорили ми слова.

91

Скільки друзів моїх вже померло давно.

Що поробиш, як іншого нам не дано?

Тільки сонце зійшло, а вже й вечір надходить.

Чесно вік доживать дав нам Бог все одно.

92

Зникає й те, з чи палко я дружу,

І сонце вже скотилось за межу.

Є часу плин, а з ним одна морока

Однак я правдою найбільше дорожу.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ПРАВДА ПРИЙДЕ, НАРОД ВОСКРЕСНЕ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПРАВДА ПРИЙДЕ, НАРОД ВОСКРЕСНЕ!

77

Чим раділи сьогодні, те взавтра пройде

І ніхто твого сліду уже не знайде.

А, можливо, ніхто і шукати не буде,–

Твоя праця, як дим на вітрах, пропаде.

78

Килим в рай нам ніколи ніхто не простелить.

Смерть усіх нас в могили холодні поселить.

Тож радій, що живеш і не ремствуй  даремно –

Доля нас береже і слідкує недремно.

79

Що раніше знайшов – обдурило тебе,

І кохання щемке – обдурило тебе.

Горизонт, мов примара, від тебе втікає.

Тільки небо не зрадить тебе голубе.

80

Навіть вірне кохання проходить, як дим.

Ти не вір своїм друзям – не будеш смішним.

Та лови своє щастя в таємнії сіті,

Доки ти молодий ще на білому світі.

81

Я не знаю дороги, які ще пройти,

Щоб торкнутися взавтра своєї мети.

Друзів наших не мучать дитячі печалі,

А я мучусь, як  правді людській помогти.

82

Навіть тих, хто не вірить, обманить життя,

Дружбі зрадженій – більше нема вороття.

Схожий ворог на друга, а як розпізнати,

Де зрадливі, де чесні людські почуття?

83

Хто нечесно живе, може, й легше прожить,

Ніби вкрадена в  Бога щаслива та мить.

Та даремно. Від Бога брехні не втаїти, –

Тож правдиво на світі потрібно нам жить!

84

Є такі, – не працюють, а їм ще й   везе.

В того піт із чола – сухарі лиш грезе.

Але знайте, що Бог нам достатньо відміря –

Скільки  кожен із нас до кінця довезе.