ДВІСТІ ДЕВЯТИЙ СНІП РУБАЇВ
345
Чи ж мало нам
титанами дано?
Всього ж не
вхопимо для себе все одно.
Нащо жага людська? Нащо їм так багато?
Та вічний плин
життя не згасить і вино.
346
Злоба століть
у нас ще не пройшла,
На добрих
справ життя вона, як тінь лягла.
До щастя йдем,
а люди – не взірець.
Чи ж мало
геніїв уже земля дала?
Немає коментарів:
Дописати коментар