НЕ СКАМ’ЯНІЙ ДУШЕЮ, НЕ
ЗМІЛІЙ
Все пройшли ми в житті. Та служили одній лиш меті,
Щоб ніхто не образив ніколи наш мудрий народ
України.
Розумію, що час пролетів і ми стали вже зовсім не
ті,
Але боляче можем сприймать, коли роблять з країни
руїни.
Перестаньте брехать, що ви любите рідний народ до
загину.
Торгувать перестаньте любов’ю до рідних своїх
берегів.
Все робіть, щоб сьогодні я бачив щасливу й багату
Вкраїну,
Все робіть, щоб гордився народ спадкоємцями
славних батьків.
На коліна не станьте, як ворог у хату зненацька
зайде,
Не потрібно єлеї творить і для власних підступних
героїв,
Що за власну наживу він грань нелюдську перейде
І продасть Вас і Ваших дітей, аби власну наживу
потроїть.
Я б хотів, щоб Вкраїна сіяла над світом, мов
світла зоря,
Я б хотів, щоб багатства Вкраїни дістались
простому народу.
І поля золотаві, й Дніпро, і Карпатськії гори, й
глибокі моря,
Нашим дітям і внукам співали про нашу одвічну
свободу.
Бережіть Україну, бо кращої в світі, як наша, я
знаю, нема.
Бережіть Україну – цю гордість, і славу, і силу, і
мудрість народу.
Бережіть, бо вона нас, як сила могутня, на світі
безмежнім трима.
Бережіть її щирість, багатства її і її
незрівнянную вроду.
Ми без неї ніщо. Ми без неї, як попіл, від згаслих
у полі вуглин.
Ми без неї, як пустка, що з горя покинули змучені
долею люди.
Бережіть Україну до останніх в житті нашім світлих
хвилин
І ми вічними з нею у межах могутнього Всесвіту
будем!
Володимир Гончаренко
Немає коментарів:
Дописати коментар