Володимир ГОНЧАРЕНКО ПРИКАЗКИ З ДОРОГИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПРИКАЗКИ З ДОРОГИ

Аби, баба-ряба кидала пранці та ішла на танці.

Абияк міста беруть.

Абияк мужик ріпу сіяв, так хороша уродилася.

Абияк, так лише б добре.

Абияка згода краща від великого суду.

АБИ ЛЮДИ, А ПАН БУДЕ 

Аби люди, а пан буде.

Аби люди були, а знайдеться кому ними поганяти.

Аби люди, а піп буде.

Без попа не розбереш.

Бий попа, та голову сховай, бо вона свячена.

Богу слава, а попу шмат сала.

Боятися попа та у вівтар не йти.

Велике диво, що в церкві піп.

Відколи світ світом, не танцював ще і з війтом.

Віри різні, та попи однакові.

Вовка ноги годують, а попа – язик.

Вовче горло, а попівське око.

Всі попи одним миром мазані.

Втулив Бог душу в по а та й кається.

Ґвалт, миряни, у попа ладану не стало.

Голодного нагодуєш, а попа – ні.

Де піп з кропилом, там і чорт з кадилом.

День не петрівський, язик не попівський.

Дере з живого і вмерлого.

Добре в світі жити попові, лікареві та котові.

Дурний піп – дурна його й  молитва.

Дурний тебе і хрестив, що в воду не вустив.

Зависливі очі, як у попа.

Знаєм, знаєм без попа, що в неділю свято.

Коли б не піп та не пан, то не був би й мужик голоштан.

Краще бути добрим хлопом, як злим попом.

Ксаверій два рази мудрих слів  не каже.

Ксаверій і дяк обидва вовчі горла.

Людське горе попа годує.