ВОНИ РАДІЮТЬ, ЯК РОБЛЯТЬ ЛЮДЯМ ЗЛО!
НЕ ЗНАЮ Я, ЧИ ЗАВЖДИ ТАК БУЛО.
АЛЕ ВИСТРІЛЮВАТЬ ДАВНО ПІДЛОТУ ТРЕБА,
ЩОБ НЕ ГАНЬБИЛИ ЧЕСНИХ РЕМЕСЛО!
217
Скільки вже на Землі
розвелося сволоти?
Перетворюють наше життя
на болото.
Щоб очистить від неї і
серце, і душу,
Скільки нам проробить ще
потрібно роботи?
218
Ох, які ви глухі до
людської біди!
Ви не знали багатства
сховати куди.
Доброта в ваших душах
ніколи не зріла.
Бо такими були ви,
мерзенні, завжди?
219
Я трудився, щоб вам
передати знання.
Не одне я для вас готував
видання.
Скільки мудрих думок, і
легенд, і казок,
Та чомусь ви ідете в
житті навмання.
220
Скільки можна книжок ще було
написать,
Щоб знання всі народові
ті передать?
Мудрі гори навергали
досвіду й знань,
Та чи мудро змогли люди
те споживать?
Немає коментарів:
Дописати коментар