Володимир ГОНЧАРЕНКО ТАМ ЖИВУТЬ ТРИВОГИ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ТАМ ЖИВУТЬ ТРИВОГИ

333

Чи той багатшим став, що про кишеню дбав?

Що правди шлях безвір'ям оскверняв?

Хто все життя душив людей безчесно,

Чи щастя більше він в своїм кориті мав?

334

Тополі стомлено шляхами в світ мандрують,

Про спокій праведний немовби і не чують.

Круті дороги іноді долають,

Та що крім вітру в полі вони мають?

335

Якщо посієш квіти край дороги,

Дивись, чужі щоб не стоптали ноги.

Бо вже давно серед людей ведеться,

Де сіють добре, там живуть тривоги.

336

Що там за мною залишилось, знаю.

Нові стежки в майбутнє прокладаю.

Для праці кожну мить свою готую,

А ліні й розкоші ніяк не потураю.