СТОЮ ЯК СКЕЛЯ НЕПОРУШНО!
Я радий, що живу. Кохання
маю я
І розуміть мене бажа моя сім'я.
Як бачу наяву у домі мир і лад –
Тоді душа цвіте, як в травні диво-сад.
102
Немало я прожив. Вже й сили подались.
І журавлі думок у небо піднялись.
Чи долетять вони до срібла небокраю,
Щоб мрії всі в житті задумані збулись.
103
Дитя, що підроста, нехай не знає бід,
Майбутній щастя дім їм будувати слід.
Щоб там життя, як мед, і добрим був сусід,
І мудрістю завжди
твій уславлявся рід.
104
Недовіряє хто і не плека надій, –
Любові ти йому у серденько долий.
Шукають люди
шлях до щастя вперто й вічно.
Та відступать від мрій – ніколи не посмій.
Немає коментарів:
Дописати коментар