ЖИВІТЬ ВИ З УКРАЇНОЮ У СЕРЦІ!
37
Так багато, здається, відміряла доля годин,
Лише мить і ти з смертю – один на один.
Ми працюємо гірко, на скронях вже рясно сивин –
Отакий несподіваний часу безжалісний плин.
38
Я багато годинників в хату батьківську приніс.
Думав, Бог мені часу відмірить чималий укіс.
Тільки марне чекав: сивиною покрилися скроні.
Втратив навіть і те, що в долонях я бережно ніс.
39
Живучи, кожен мріяв добутись святого вінця,
А тепер все частіше доводиться з неба чекати
гінця.
Що ми мали в долонях, коли ледь на світ споряджались?
Що візьмемо з собою, сягнувши сумного кінця?
40
Наївно думати, що взавтра нас мине
І горя міх, і доля вередлива.
Тож будьте мужніми, нехай вас не зігне
Ні зрада друзів, ні брехня злослива.
Немає коментарів:
Дописати коментар