ЛЮБІТЬ ПОЕЗІЮ ДОБРА
137
Вниз котитися легше, ніж вгору
іти,
Важко шлях подолать до
святої мети.
Бог до істини нам відкриває
дороги,
А ми губимо їх у смітті
суєти.
138
Я мудрістю вимірюю вагу
своїх років,
І сам на себе я молитися не
буду,
Пізнати б щедрість всіх
материків
І принести добро земному
люду.
139
Де розуму нема, там дурнів буде тьма.
Там мудрим маячня і суєта, й
тюрма.
Там дурник мудрого за повідок трима,
І виходу
з біди в державі тій нама.
140
Розтрощені шляхи
ходулями сторіч,
Але хіба про них ітиме наша річ.
Про інше зовсім ми ведемо суперечки,
Що підлість у житті не варта добрих свіч.
Немає коментарів:
Дописати коментар