ЗОЛОТО ПОЕТИЧНОЇ ДУШІ
273
Кохання – то сміливих мрій
кермо.
Ми раді, що в
краю цім живемо.
Нам Батьківщина
– келих для добра, –
До неї в свята
й будні ми йдемо.
274
То день
замінить ніч, то знову ніч настане.
Нас змінювать
життя повік не перестане.
На те воно й
життя таке багатолике:
Та те, що ти зробив – не все у
вічність кане.
275
Терпи – це
ціниться у кожного народу.
Лиш праця у
житті дає нам насолоду.
Народ тобі
воздасть за всі твої терпіння:
Уславишся в
віках – від роду і до роду.
276
Не бійся
кривдника: гріхів немало має.
Чим більше в
нього їх – тим вище забирає.
Нехай не дуже
він глумиться над людьми,
Бо все одно
нікчемою на світі цім сконає.
Немає коментарів:
Дописати коментар