Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПОЕЗІЯ НОВОГО ДНЯ
 

281

Творці богів і почестей земних,

Лакейськи гнетеся для авантюрних втіх.

Аби прожить – чи ж людство цим багатше?

Ведете інших ви на плаху і на сміх.

282

Коліна не хиліть – не будьте боягузи:

То на одній нозі стоять лиш чорногузи.

Вам більше б у живіт, а сміливість у жменю.

Чи ж вимір геніїв – лакеї і лакузи.

283

Якщо той день прийде, коли старенька мати

Самотньо зігнеться у темній пустці хати,

То ви ж, – великих справ вершителі нікчемні,

Хоч не забудьте їй сухий окраєць дати.

284

Квітує день, то вже багато значить,

Яке ж–то диво весну світлу бачить.

Яке ж–то щастя пити з джерела,

Або косу на сінокіс мантачить.