Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПОЕЗІЯ ДУШІ, ЩО ТАК ЧАРУЄ НАС
273
Кохання – то сміливих мрій
кермо.
Ми раді, що в краю цім живемо.
Нам Батьківщина – келих для добра, –
До неї в свята й будні ми йдемо.
274
То день замінить ніч, то знову ніч настане.
Нас змінювать життя повік не перестане.
На те воно й життя таке багатолике:
Та те, що ти зробив – не все у вічність кане.
275
Терпи – це ціниться у кожного народу.
Лиш праця у житті дає нам насолоду.
Народ тобі воздасть за всі твої терпіння:
Уславишся в віках – від роду і до роду.
Немає коментарів:
Дописати коментар