ЖАГА ЖИТТЯ
73
Справи наші забуті у плині життя.
Нагадати прийшли б,– так нема ж вороття.
Міцно двері зачиняться в рай, а чи в пекло.
Отаке невеселе в людини буття.
74
Досвід ти, як алмаз, у житті цім придбав.
Та забудеться він серед грищ і забав.
Знову будуть страждать, проклинати і плакать.
Хоч той досвід безцінний ти їм передав.
75
Справ твоїх на Землі залишилась гора,
Та у мандри далекі збиратись пора.
Чим радів, – все розтрощать і діти, й онуки,
Скільки б ти не надбав на цім світі добра.
76
Не сумуй– нас розсудить кістлява з косою
І ніхто не піде добровільно з тобою.
Не привабить їх чесності повна валіза.
Їх привабить лиш те, де багатство горою.
77
Чим раділи сьогодні, те взавтра пройде
І ніхто твого сліду уже не знайде.
А, можливо, ніхто і шукати не буде,–
Твоя праця, як дим на вітрах, пропаде.
78
Килим в рай нам ніколи ніхто не простелить.
Смерть усіх нас в могили холодні поселить.
Тож радій, що живеш і не ремствуй даремно –
Доля нас береже і слідкує недремно.
79
Що раніше знайшов – обдурило тебе,
І кохання щемке – обдурило тебе.
Горизонт, мов примара, від тебе втікає.
Тільки небо не зрадить тебе голубе.
80
Навіть вірне кохання проходить, як дим.
Ти не вір своїм друзям – не будеш смішним.
Та лови своє щастя в таємнії сіті,
Доки ти молодий ще на білому світі.
Немає коментарів:
Дописати коментар