ПОЕЗІЯ - ЦЕ ЦВІТ ДУШІ
261
Робили
комунізм – не мали вдосталь їсти.
Робили
на вождя – не мали як і сісти.
Робили,
як раби, а мали лиш горби –
Це
«щастя» нам принесли комуністи.
262
Той хліб, який
колгоспник щедро крає,
Як
гірко добува, можливо, хто й не знає:
Там
сто потів проллється, доки на столі
Він,
ніби сонце золоте, засяє.
263
Потрібно
вчитися, як хочеш мудрим бути.
Дурне і зле ти
мусиш позабути,
Що партократи
в голови вбивали –
То для душі і
розуму – отрута.
264
О, генії! Який
ваш мудрий крам,
За нього довго
ще ми будем вдячні вам.
Ви напророчили
величне нам майбутнє –
Гріхи ж
розхльобувать тепер потрібно нам.
Немає коментарів:
Дописати коментар