ЛЮБІТЬ ЛЮДИНУ ЩИРУ І ПРИВІТНУ
277
Вишневі щічки
милої коханки,
Уста рожеві,
мов весняні ранки,
Серця ще не
єднають, як нема
Ні спільних
дум, ні мрії–забаганки.
278
Нам волю нести
в небо голубе.
Нам нести мир,
щоб я кохав тебе.
Ми ж не
прийшли кишені набивати,
А щоб життя
поглибше пізнавати.
279
Гріхи
відмолювати праведний не буде.
Його і так
народ не позабуде.
Хто ж молиться
аж піт з чола стікає –
Про свій
курник він, певно, добре дбає.
280
Той весело
живе, в кого зажинок добрий.
Той праведно
живе, де голос непідробний.
Хто хоче
кращого, той шлях свій обирає
Прямий,
правдивий, щирий і незлобний.
Немає коментарів:
Дописати коментар