Володимир ГОНЧАРЕНКО
Своєю вірою спасенний мій народ
237
Ви не журіться, що в кишені пусто,
Було б добра в душі у вашій густо.
Чужого не беріть на утлі свої плечі,
І не повторюйте чужі нікчемні речі.
238
Радійте, люди, доки живете,
І вічно пам’ятайте ви про те,
Що в прірві часу і людських законів
Живе довічно – мудре і просте.
239
Чи людині там буде страшнішою скрута,
Де серця напоїла жадоби отрута?
Я не міряв жадоби глибин і потворств,
Та вона в кільця яду і чаду закута.
240
Для справжнього друга життя не жалій,
І доброго друга цінити умій.
Ти з другом на свято на прощу підеш,
А з ворогом смерть у бою віднайдеш.
Немає коментарів:
Дописати коментар