Володимир Гончаренко Рубаї 57

Володимир Гончаренко
 Рубаї

57

Ти з похмілля не можеш піднять голови

І схиляєш все нижче її до  трави.

Шовковистими луками бродиш без тями,

А яку благодать ти стоптав, уяви!