ВЕЛИКИХ СЛІВ, ВЕЛИКА СИЛА!
113
Може, хтось і моїх візьме краплю думок,
Бо ніколи я їх не ховав під замок.
Може користь комусь принесе наша мудрість,
І з мойого життя комусь буде урок.
114
Не боронить нас Бог від біди й лихоліть.
І так мучимось ми уже безліч століть.
Ту дорогу до щастя ми вічно шукаєм,
А біда в кожній хаті на чатах стоїть.
115
На орбіті земній я завершую круг,
Були поруч зі мною і ворог, і друг.
Хай покається ворог, друг прихилить знамена,
Бо для всіх непростий тягнув правди я плуг.
116
На любові до щастя настояний я,
Бо з народу любов проростає моя.
Я з народу росту, як із грунту дерева,
І любов до народу безмежна моя.
Немає коментарів:
Дописати коментар