ВІСІМДЕСЯТИЙ СНІП РУБАЇВ
181
Хіба нам в бій іти по
схрещених ножах,
Щоб у людських серцях
посіять смерті жах?
А чи не краще нам
добро завжди творити,
Великодушності тоді в
душі не прийде крах.
182
Я
знаю, що керманич нам потрібний,
Але
такий, щоб човен міг причалить
До
берегів щасливих і багатих.
Пускаю
човен я на правди срібну воду,
Щоб
розцвітало щастя у мого народу
Немає коментарів:
Дописати коментар