СТО СОРОКОВИЙ СНІП РУБАЇВ
245
Навіщо справ моря, коли добро в загоні
І збруя золота, коли погані коні?
Миліш немає дня, якщо з тобою друг –
З ним радість і біда неначе на долоні.
246
Не буде щастя в тих, хто людство обкрада,
Я знаю, що й на них навалиться біда.
Бо небо неспроста зірками огляда,
Які діла твориш і мітиш ти куда.
Немає коментарів:
Дописати коментар