СТО ТРИДЦЯТЬ СЬОМИЙ СНІП РУБАЇВ
241
Хто тебе у скруті позабув,
Той тобі товаришем не був.
Хто свого життя для тебе не жалів,
Той страждав з тобою і радів.
242
Веселіше долі усміхайся,
І з нещастями пошвидше розпрощайся.
Скільки в світі можна з горем жити,
Скільки того горя можна пити?
Немає коментарів:
Дописати коментар