неділя, 1 вересня 2013 р.

Володимир Гончсаренко Шостий сніп рубаїв

Володимир Гончсаренко
Шостий сніп рубаїв


33



Ти смішилище робиш з людини, невтомне  життя.

Ти настирливо пхаєш її у багно, в суєту, у сміття.

Я ж виборсуюсь з нього і прагну дістатись зірок,

Кожній римі дотепній радію, як ляльці наївне дитя.



34



Не кричіть ви на мене. Я більше не буду вас чуть.

Вороги хай таємно злодійські тенета не тчуть.

Доля нам відкриває то в пекло  дорогу, то в рай.

Ну, а  гроші  піском поміж пальців життя протечуть.


Немає коментарів:

Дописати коментар