ТРИДЦЯТЬ ТРЕТІЙ СНІП РУБАЇВ
93
Хтось чуже поцупить вправно вміє, –
Та не про це однак мої жалі.
Бо наших дум ніхто украсти не посміє
Й палку любов до рідної землі?
94
Ми так до
раю й не змогли дійти:
Мільйони гинули на стежці до мети.
І ще кістками
нашу землю встелять, –
Чи ж на тім світі рай придбаєш ти?
Немає коментарів:
Дописати коментар