ДВАДЦЯТЬ ПЕРШИЙ СНІП РУБАЇВ
75
Справ твоїх на Землі залишилась гора,
Та у мандри далекі збиратись пора.
Чим радів, – все розтрощать і діти, й онуки, -
Скільки б ти не надбав на цім світі добра.
76
Не сумуй – нас розсудить кістлява з косою
І ніхто не піде добровільно з тобою.
Не привабить їх чесності повна валіза.
Їх привабить лиш те, де багатство горою.
Немає коментарів:
Дописати коментар