Тридцять шостий сніп рубаїв
97
Ми бродим у пітьмі, незнаючи дороги.
Об валуни гірські пообдирали ноги.
Чому нерівний шлях з дитинства обираєм?
Бо ми не слухаєм батьків перестороги.
98
Не так воно в житті, як хочеться тобі
Той щастя відчува, хто вічно в боротьбі.
Повторюєм батьків
ми прикрі помилки.
Та вічно каємось, що прожили в ганьбі.
Немає коментарів:
Дописати коментар