ТРИДЦЯТЬ ПЕРШИЙ СНІП РУБАЇВ
89
Мойого сонця час тривожно добігає,
За грань віків ступа уже моя нога.
Ідем туди, де світ назвемо Божим раєм,
Де смерті мить життя перемага.
90
Бог чує наші
думи і слова, –
У щасті й гніві сказані бува.
Він дав життя нам за своїм законом,
Щоб не боліла в тебе голова.
Немає коментарів:
Дописати коментар