Володимир ГОНЧАРЕНКО ЧИТАЙТЕ! І ЧУЖОМУ НАВЧАЙТЕСЯ, СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ!

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЧИТАЙТЕ! І ЧУЖОМУ НАВЧАЙТЕСЯ, СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ!

113

Може, хтось і моїх візьме краплю думок,

Бо ніколи я їх не ховав під замок.

Може користь комусь принесе наша мудрість,

І з мойого життя комусь буде урок.

114

Не боронить нас Бог від біди й лихоліть.

І так мучимось ми уже безліч століть.

Ту дорогу до щастя ми вічно шукаєм,

А біда в кожній хаті на чатах стоїть.

115

На орбіті земній я завершую круг,

Були поруч зі мною і ворог, і друг.

Хай покається ворог, друг прихилить знамена,

Бо для всіх непростий тягнув правди я плуг.

116

На любові до щастя настояний я,

Бо з народу любов проростає моя.

Я з народу росту, як із грунту дерева,

І любов до народу безмежна моя.

117

Кращі цвинтарі вже зайняли багачі,

Не прокрастись туди навіть нам уночі.

Вони знищать талант і тебе ще живого,

Не пройдеш ти тепер через панство до Бога.

118

Не ридайте, коли схилять щастя знамена,

І калина прийде на прощання до мене.

Заспівайте пісень, що співала матуся,

А я щиро душею до вас пригорнуся.

119

У жадобі ви топите душу свою.

Я ж за правду народу постійно стою.

Я борюся, щоб правда завжди розцвітала.

Зрозумійте ж ви чесну натуру мою.

120

Щоб не сталось на світі. Ви ж будьте людьми

І тоді заживемо щасливіше ми.

Бандитизм і розпусту суворо карайте,

Бо ведуть вони нас до в’язниць і суми.