Володимир ГОНЧАРЕНКО А НАМ У БІЙ ІТИ ПО СХРЕЩЕНИХ МНЧАХ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
А НАМ У БІЙ ІТИ ПО СХРЕЩЕНИХ МЕЧАХ

Хіба нам в бій іти по схрещених мечах,

Щоб у людських серцях посіять смерті жах?

А чи не краще нам добро завжди творити,

Великодушності тоді в душі не прийде крах.

182

Я знаю, що керманич нам потрібний,

Мого народу-добротворця гідний.

Нехай пуска човна на правди срібну воду,

Щоб розцвітало щастя у мого народу.

183

Товариша такого поважай,

Який  покаже шлях прямий  у правди рай.

Який зазнає прикрощів багато,

Але не зрадить свій батьківський край.

184

Не заробив – за ложку не берись.

Покличуть, до роботи – не барись.

Як понесете правду зоряному люду,

Я теж з своєю правдою прибуду.

185

На славних дорогах до правди сконало чимало.

Все зоряне людство віками за правду вмирало.

І совісті сонце постійно цей шлях освітляло,

Чи ж краще нам жити з побитою правдою стало?

186

Добро перемагає зло, а зла того багато,

Беріть ви помело і вимітайте з хати.

Добро засяє в ній. І помисли крилаті

Засяють сонцем в темряві проклятій.

187

Товариш не в вині, а в праці пізнається.

Розпуста зріє там, де розкіш вічно ллється.

А воля у борні, як сталь міцна кується,

Де радісно живуть, там доля усміхнеться.

188

Велике в боротьбі нелегко всім дається.

Борися, і тобі теж доля усміхнеться.

Де мужності нема – немає й перемоги,

Гартуйся в боротьбі і щастя усміхнеться.