понеділок, 29 лютого 2016 р.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ
13

О, Володимире, тяжкі народні справи:
Чи нас послухають тупі вожді держави?
Авантюризм, облуда, грабежі і війни
Їм роблять більше почестей і слави.

14

Я не виберусь, мабуть,
 ніколи з нікчемства людського життя.
Все ж радію, що є на цім світі
це мудре життя.
Дехто плаче й готовий проклясти
своє осоружне життя.
Не грішіть! Бо найкраще  на світі –
це скромне життя!

15

Надіятись на  рай на цій Землі дарма.
Хто йде на  боротьбу – того чека тюрма.
Ти мудро проведи своє життя в турботах,
Крім праці для людей в нас вибору нема.

16

Я не зрадив Вітчизні, від цього яка мені честь?
Чи дали мені хліба? Чи слави добавилось десь?
До людей я з добром, а від них чи багато я маю ?
Та тримаюсь, борюся, зітлівши душею увесь.

Немає коментарів:

Дописати коментар