РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ
1
Я до вас
пригорнусь, українці мої,
Попрошу полюбити
простори свої,
Полюбить Україну
такою любов’ю,
Щоб позаздрили нам
найбагатші краї.
2
Українці,
дружіть в круговерті життя,
Намагайтеся шлях
свій пройти допуття.
Один одному руку
потиснемо щиро –
І не буде ні
заздрощів, ні каяття.
3
Все минає. Мине
і трагедія днів,
Що нам Бог за
гріхи на Землі заповів.
Ви учіть своїх
діток чеснотам, добру,
Щоб щасливо з
людьми жити кожен умів.
4
Лицемірство і зрада – їм поруч іти.
Не дають вони чесним сягнути мети
Чи багато за правду без хліба вмирають
І готових для праведних щастя знайти?
Шахраї будуть вічно народ мордувати,
І на чесних кайдани моральні кувати.
Скільки зла заподіяли нам демократи,
Час настав за цей злочин у влади спитати.
6
Бог
указав, як щастя сіять всюди,
За ним швиденько поспішили люди,
Щоб підлість подолать і недовіру,
Та знову зрадили срібляники-Іуди
7
Ти очі нам, святий, очистив від облуди
І сміливо
пішли тим шляхом добрі люди.
Та знову Сатана обсів з усіх боків
І знову розп’яли тебе кати-приблуди.
8
Ти небеса відкрив. Послав
на землю рай.
Сказав: „Добро творіть і розцвіте ваш край”.
Та легко відреклись від тебе твої учні,
Для Сатани пішли збирати
урожай.
Немає коментарів:
Дописати коментар