З ВЕЛИКИХ СПРАВ ЗАЛИШИШ ТІЛЬКИ СМЕРТЬ!
123
Продавали немало і душу, й
снагу,
Помирали в житах і на
білім снігу.
Ми боролись за долю в степах
і долинах,
Та біда гнула чесних
постійно в дугу.
124
Ми жебрацтва не хочем, воно ж пристає,
І шахрай нам постійно удавку
снує.
Ми не можем від нього
позбутись, – бо чесні,
А нечесний на цьому ще більш
виграє.
Немає коментарів:
Дописати коментар