Володимир ГОНЧАРЕНКО
Поезія душі
Я до ста літ хотів би жити
І у творчості бути, як цвіт.
Як потраплю у рай, не жаліти,
Що добром не збагачував світ.
Я любив Батьківщину милу,
І людей шанував простих.
Я хотів, щоб вони любили,
Щоб любов ця була для всіх.
Немає коментарів:
Дописати коментар