ДВІСТІ ТРИДЦЯТЬ ДРУГИЙ СНІП РУБАЇВ
29
Веселіш на життя нам дивитись потрібно,
Жить не кволо, велично, значимо – не дрібно.
Не боятися слуг, обминать брехунів, лиходіїв.
Жити щиро й правдиво, до Божого слова подібно.
30
Де колоски мої в торбинці з горя зшитої?
І не цураюсь долі я, на всіх вітрах підбитої.
Топтав стежки у світ ногами босими,
А що знайшов я на Землі, шатром небес укритої?
31
Яке ще місиво зробить задума Бог?
Працюю я, як працював – за трьох.
Ліпив горшки святі
мій добрий дід гончар.
Мені ж із слів ліпить дав мудрість він у дар.
32
Ми багато чого не пізнали у нашім житті.
Ми чимало неправди стрічали на нашім путі.
Що взяли ми від неба, а що від святої землі?
Тільки те, що служили правдиво завітній меті.
Немає коментарів:
Дописати коментар