ДВІСТІ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ СНІП РУБАЇВ
331
Де ті сліди,
що я малим лишав,
В пилюці
шляху, в різнобарв'ї трав?
Не помічаємо,
як час несхибно плине:
Чи ж злодій до кишені все убгав?
332
У кожного своя
є правда за душею.
Чи так і
пройдемо ми все життя із нею?
Щось на дорозі
довгій розтрясем,
Та правда
житиме з безхитрістю своєю.
Немає коментарів:
Дописати коментар