ДВІСТІ ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ СНІП РУБАЇВ
329
Побачивши калину у ярузі,
Подумав: „Мабуть, відреклися друзі”.
За що – не
знать, та прикрістю було б,
Коли за правду
пропадає в тузі.
330
Єдна людей
кохання таїна:
За це душа
померла не одна.
Слова є
прикрі, є змілілі душі;
Остерігайся їх
гнилого дна.
Немає коментарів:
Дописати коментар