СТО ВІСІМДЕСЯТ ПЕРШИЙ СНІП РУБАЇВ
283
Якщо той день
прийде, коли старенька мати
Самотньо
зігнеться у темній пустці хати,
То ви ж, – великих справ вершителі нікчемні,
Хоч не
забудьмо їй сухий окраєць дати.
284
Квітує день,
то вже багато значить
Яке ж–то диво весну світлу бачить.
Яке ж–то щастя пити з джерела,
Або косу на
сінокіс мантачить.
Немає коментарів:
Дописати коментар