Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ
271
Мій дід
гончар. І я б ліпив горнята.
В мені кипить
вогонь і сила та завзята.
Але дарма, хто
ж купить ту принаду?
Хіба що
хлібороб на забавку до свята.
272
Вином себе, як
глеки, наливаєм.
Під виноградом
потім спочиваєм.
Дарують лози
сік такий чарівний,
А чи багато ми
від хмелю того маєм?
Немає коментарів:
Дописати коментар