Сто пятдесят пятий сніп рубаїв
259
У кожного
болить, кому ще мила воля,
Колгоспного
життя нещасна наша доля.
Там
з попелом сухар з'їси в обіймах братніх,
Доки
добудеш хліб в гарячім пеклі поля.
260
Який той рай.
Його ми не відчуєм.
У
муках пекла душу не врятуєм.
В
житті святих нема, а є лиш трударі:
Придбаєм
почесті, як добре попрацюєм.
Немає коментарів:
Дописати коментар