СТО ШІСТДЕСЯТ ПЕРШИЙ СНІП РУБАЇВ
269
П'яниці
думають, що я не п'ю до дна
Лише тому, щоб
не платить сповна.
Не скнарість
мучить чесну мою душу,
А те, чи ж у
вині хто глибше світ пізна?
270
Цяцьковані
осли і серед нас ще ходять,
Їх підлі за
шовковий мотуз водять.
Я ж з підлістю
борюсь за правди чесний порух.
Тому й не жду,
що сад мій сріблом обгородять.
Немає коментарів:
Дописати коментар